01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
01.02.2010 № 29/419
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Ткачук С.В. (за дов.),
від відповідача: Рабомізо Д.В. (за дов.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.10.2009
у справі № 29/419 (суддя
за позовом Фірма "Союз-Віктан" ЛТД (ТОВ)
до ВАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
про стягнення 2969109,15 грн.
В липні 2009 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 2 969 109, 15 грн., з яких: 2 456 593, 87 грн. - страхового відшкодування за Договором страхування №251.26047.0077 від 03.04.2007, 305 785, 53 грн. - інфляційних, 28 190, 42 грн. - 3% річних та 206 729, 75 грн. - пені.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2009 у справі №29/419 позов задоволено частково.
Присуджено до стягнення з ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь Фірми «Союз-Віктан» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) 2 456 593, 87 грн. страхового відшкодування, 206 729, 75 грн. пені, 228 463, 23 грн. інфляційних втрат, 28 190, 42 грн. 3 % річних, 25 078, 03 грн. державного мита та 116, 04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині у позові відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити, з посиланням на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, те, що при проведенні експертних досліджень питання щодо встановлення факту порушення страхувальником (позивачем) Правил протипожежної безпеки та/або Правил збереження чи перевезення вогненебезпечних та вибухових речовин при зберіганні та експлуатації покритого страхуванням майна на вирішення експертизи поставлено не було, в чому вбачається помилковість висновку суду першої інстанції, оскільки саме через порушення вимог пожежної безпеки в складських приміщеннях ТОВ «Союз-Віктан» по вул. Червонопрапорна, 135 у м. Києві було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
03.04.2007 між ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (страховик), Фірмою «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ) (страхувальник) та ВАТ «Райффазен Банк Аваль» (вигодо набувач) було укладено Договір страхування № 251.26047.0077 (далі - Договір), предметом якого є обов'язок страховика прийняти на страхування майно страхувальника, здійснити страхове відшкодування при настанні страхового випадку та обов'язок страхувальника сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови і обов'язки, передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 1.5. Договору та відповідно до Додатку № 1 до нього Фірмою «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ) були застраховані товарні запаси (лікеро-горілчана продукція) на загальну суму 2 468 938,56, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 135. Період страхування визначений сторонами з 00-00 год. 03.04.2007 по 24-00 год. 02.04.2008 (пункт 1.2. Договору).
Як встановлено Актом про пожежу від 14.12.2007, 13.12.2007, в будівлі складу за адресою : м. Київ по вул. Червонопрапорна, 135, в якій знаходилося застраховане майно, сталась пожежа.
Внаслідок даної пожежі позивачеві було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 14 053 157, 40 грн., що підтверджується Актом № УТ-14-000001 про втрату товарно-матеріальних цінностей внаслідок пожежі від 13.12.2007, інвентаризаційний опис № ИН-14-000001 У_СВ товарно-матеріальних цінностей на 13.12.2007, Акт на списання товарно-матеріальних цінностей, розрахунок збитку, завданого пожежею 13.12.2007.
Згідно з пунктом 2.1.1. Договору об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном, зазначеним у статті 1.5. договору, а одним із страхових випадків визначений варіант «01» -«Вогонь», а саме: пожежа, удар блискавки, вибух (пункт 1.3 договору).
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про страхування», страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.
Згідно з пунктом 2.8. Договору при настанні події, що може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник зобов'язаний:
а) негайно, однак не пізніше трьох робочих днів, враховуючи той день, коли йому стало відомо або мало стати відомо про страховий випадок, письмово або іншим документальним способом (факсом, телеграмою тощо) сповістити про це страховика або його уповноваженого представника;
б) негайно, як тільки стане відомо, заявити відповідним компетентним органам або відповідним експертам (на письмову вимогу страховика) про настання події, що може бути кваліфікована як страховий випадок;
д) за вимогою страховика надати йому у письмовій формі всю відому інформацію, яка необхідна для визначення причин та розміру завданих в результаті страхового випадку збитків.
Позивач вчасно повідомив відповідача про настання страхового випадку, що підтверджується повідомленням за вих. № 32/170-1199 від 14.12.2007, зареєстрованим відповідачем 14.12.2007 за вх. № 3917.
11.01.2008 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, до якої були додані довідка про розмір заподіяних збитків, копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, акту про пожежу, протоколу огляду місця пригоди, комісійного висновку спеціалістів та технічного висновку по дослідженню ймовірної причини пожежі.
Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.
Згідно з пунктом 4.2. Договору, страховик зобов'язаний:
- протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування страхувальнику;
- протягом 10 днів з дня, коли йому було надано всі документи, які необхідні для прийняття рішення про розмір та причини настання страхового випадку, скласти страховий акт (аварійний сертифікат) та прийняти рішення про сплату або відмову від сплати страхового відшкодування;
- здійснити сплату страхового відшкодування протягом 10 днів з дня, коли страхувальник надав письмову згоду з розміром страхового відшкодування шляхом підписання страхового акту (аварійного сертифікату), але не пізніше 15 днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.
Листом від 30.04.2008 (вих. № 854) відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, обґрунтовуючи свою відмову посиланням на пп. е). п. 2.4.1. Договору, відповідно до якого страховик не відшкодовує збитки, що сталися внаслідок неготовності до експлуатації будинків і майна, що знаходиться у цих будинках, та на те, що відповідачем були порушені вимоги пожежної безпеки у складських приміщеннях, що підтверджується висновком № 12/07/61-01 від 08.02.2008 та дозволом № 2066 від 27.08.2007.
У зв'язку з відмовою відповідача про виплату страхового відшкодування позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування» договором страхування є письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Пунктом 4.4. Договору на страхувальника покладений обов'язок забезпечити відповідні умови зберігання та експлуатації покритого страхуванням майна з дотриманням відповідних Правил протипожежної безпеки та/або Правил збереження чи перевезення вогненебезпечних та вибухових речовин і предметів.
За результатами проведених експертних досліджень щодо причин пожежі було складено наступні висновки:
а) Комісійний висновок спеціалістів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 2/257-Пт від 13.12.2007;
б) Технічний висновок по дослідженню імовірної причини пожежі Дослідно-випробувальної лабораторії ГУ МНС України в м. Києві від 13.12.2007;
в) Висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві № 1/7-ПТ від 07.03.2008;
г) Висновок комісійної судової пожежно-технічної експертизи № 1338/1339/7367 від 16.02.2009, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
Зазначеними дослідженнями, зокрема, встановлено:
- пожежа виникла у складському приміщенні, орендованому ТОВ «Даталюкс Дистрибьюшн»;
- найбільш вірогідними причинами пожежі, встановленими експертами, є: коротке замкнення електромережі (а, в), несправність газового обладнання опалювальної системи (б) та недотримання умов зберігання матеріальних цінностей у складському приміщенні, що знаходилось в оренді ТОВ «Даталюкс дистрибьюшн» (г).
Крім того, з метою встановлення обставин події та отримання висновку з питань, пов'язаних із пожежею, відповідач звернувся до Суб'єкта підприємницької діяльності Дзюби В.В., який має кваліфікацію судового експерта по спеціальності 10,8 «Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки». За результатами проведеного дослідження 08.02.2008 було складено висновок № 12/07/61-01, яким встановлено наступне:
- причиною пожежі в складському приміщенні в м. Києві по вул. Червонопрапорна, 135, яке орендувало ТОВ «Даталюкс-Дистрибюшин», є аварійний режим роботи системи газового (інфрачервоного) променевого опалення;
- виникненню пожежі передували порушення норм та правил пожежної безпеки п.п. 6.12., 6.85., 6.86 ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання»;
- розповсюдженню пожежі в приміщення складу ТОВ «Союз-Віктан» сприяло невиконання п.п. 4.1., 4.4., 4.12, 4.13 ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва».
Таким чином, експертами не було встановлено факту порушення страхувальником (позивачем) Правил протипожежної безпеки та/або Правил збереження чи перевезення вогненебезпечних та вибухових речовин при зберігання та експлуатації покритого страхуванням майна.
Крім того, всіма експертними дослідженнями встановлено, що пожежа виникла у складському приміщенні, орендованому ТОВ «Даталюкс Дистрибьюшн».
Щодо посилання відповідача на те, що у виданому позивачеві Дозволі № 2066 від 23.08.2007 наявні застереження щодо необхідності усунення порушень вимог пожежної безпеки згідно експертного висновку, судова колегія відноситься критично, оскільки, як встановлено вищенаведеними експертними дослідженнями, місцем виникнення пожежі було інше приміщення і причини її виникнення не були пов'язані з можливими порушеннями правил пожежної безпеки в орендованому позивачем приміщенні.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про страхування» страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником.
Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України «Про страхування» страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування (норма аналогічного змісту передбачена частиною 2 статті 985 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з Договору, застраховане майно знаходиться у заставі у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно з Кредитним договором № 010/08/3520 від 19.03.2007 та Договором застави № 11/1-2006 від 10.11.2006.
За умовами Договору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» є вигодонабувачем, майнові інтереси якого пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном.
Порядок виплати страхового відшкодування передбачений пунктом 2.9.6. Договору, відповідно до якого страхове відшкодування виплачується Вигодонабувачу у повному обсязі - у разі подання ним заяви на виплату страхового відшкодування із зазначенням реквізитів вигодонабувача, за якими має бути здійснена виплата страхового відшкодування; Страхувальнику в повному обсязі -у разі подання вигодонабувачем заяви про відмову від отримання страхового відшкодування.
Пунктом 4.3. Договору передбачено право страхувальника у разі страхового випадку за згодою вигодонабувача отримати страхове відшкодування у відповідності до умов Правил та Договору.
Виходячи зі змісту наведених положень Договору та законодавства, виплата страхувальнику (позивачу) страхового відшкодування ставиться в залежність від волевиявлення вигодонабувача щодо виплати чи відмови від виплати йому страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за Кредитним договором №010/08/3520 від 19.03.2007 позивачем виконані, у зв'язку з чим кредитний договір та договір застави припинені.
Виходячи з цього, у вигодонабувача відсутній інтерес в отриманні страхового відшкодування, а тому він не скористався правом на його отримання.
Відповідно до частини 4 статті 636 Цивільного кодексу України, якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
Враховуючи викладене вище, страхове відшкодування має виплачуватися позивачу.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про страхування» страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником.
Пунктом 1.6. Договору визначено, що загальна страхова сума за Договором складає 23 037 576,56 грн.; страхова сума щодо майна Київської філії ТОВ «Союз-Віктан Трейд», яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Червонопрапорна, 135, згідно з додатком № 1 до договору становить 2 468 938,56 грн.
Як встановлено вище, розмір матеріального збитку, понесеного в результаті настання страхового випадку, становить 14 053 157,40 грн.
Перелік документів, необхідних для підтвердження наявності страхового інтересу, настання, причини та розмір збитку та відповідно факту заподіяння збитку майну, визначений пунктом 2.9.3. Договору. Такими документами є:
- заява про настання страхового випадку;
- копія договору;
- бухгалтерські документи та виписки;
- інвентарні описи;
- балансові звіти та інші форми звітності, в тому числі статистичної;
- рахунки, квитанції та інші первинні документи, що мають відношення до застрахованого майна, фотографії пошкодженого та/або загиблого майна;
- у випадку пожежі, стихійних лих, крадіжки і т.і. довідка компетентних органів (пожежного нагляду, органів гідрометеослужби; органів Міністерства внутрішніх справ) і т.і.;
- заява вигодонабувача або про виплату йому страхового відшкодування, або про відмову вигодонабувача від отримання страхового відшкодування;
- інші документи, надання яких передбачено договором.
Разом із заявою на виплату страхового відшкодування від 11.01.2009 позивачем були направлені відповідачу довідка про розмір заподіяних збитків, копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, акту про пожежу, протоколу огляду місця пригоди, комісійного висновку спеціалістів та технічного висновку по дослідженню ймовірної причини пожежі.
Також листом від 12.02.2008 (вих. № 32/170-184) позивач запропонував відповідачу отримати від ЗАТ «Делойт енд Туш ЮСК» матеріали інвентаризації, що проводилася 01.12.2007 на складі за адресою м. Київ, вул. Червонопрапорна, 135.
Розрахунок розміру страхового відшкодування, що підлягає виплаті згідно з Договором, та страхового акту за страховим випадком відповідачем не складено.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до пункту 1.8.1. Договору франшиза по всіх видах ризику, крім ризику «Землетрус», становить 0,5% від страхової суми по кожному місцезнаходженню. В даному випадку сума франшизи складає 12 344,69 грн.
Таким чином, сума збитків, що підлягають відшкодуванню складає 2 456 593,87 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 2 456 593,87 грн.
Позивач також просив стягнути з відповідача пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 206 729,75 грн.
Відповідно до пункту 5.4 Договору за несвоєчасну виплату страхового відшкодування страховик сплачує страхувальнику або вигодонабувачу пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу.
Згідно з пунктом пункту 4.2. Договору відповідач повинен протягом 10 днів зі дня, коли йому було надано всі документи, необхідні для прийняття рішення про розмір та причини настання страхового випадку, скласти страховий акт та прийняти рішення про сплату або про відмову від сплати страхового відшкодування.
Виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 15 днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.
Згідно з відміткою відповідача на заяві про виплату страхового відшкодування, документи, необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, були отримані ним 14.01.2008.
З урахуванням наведеного, 24.01.2009 є днем настання строку для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування; 08.02.2009 є днем настання строку для виплати страхового відшкодування.
Як встановлено судом, виплати відповідачем здійснено не було.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Стаття 20 Закону України «Про страхування» передбачає покладення на страховика майнової відповідальності за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом та не встановлює строків протягом яких можливе нарахування пені.
Відповідно до положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи встановлене вище прострочення грошового зобов'язання відповідача та вимоги чинного законодавства, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 206 729,75 грн. за розрахунком позивача.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія погоджується з розрахунком інфляційних та 3% річних, здійсненим судом першої інстанції. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 228 463,23 грн. - інфляційних та 28 190,42 грн. - 3% річних.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання відповідача на те, що при проведенні вищезазначених експертних досліджень не розглядалось питання щодо встановлення факту порушення страхувальником (позивачем) Правил протипожежної безпеки та/або Правил збереження чи перевезення вогненебезпечних та вибухових речовин при зберіганні та експлуатації покритого страхуванням майна, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з висновків вищевказаних експертиз, пожежа виникла на складі, яке орендувало ТОВ «Даталюкс Дистрибьюшн», та охопила декілька складських приміщень, отже сталась не з вини позивача.
Апеляційна скарга не спростовує висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2009 по справі № 29/419 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія ПЗУ Україна» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м .Києва від 02.10.2009 у справі №29/419 - без змін.
Матеріали справи №29/419 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді