№2-а-39/10
21 січня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., при секретарі Михайлюковій Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Микитівського районного управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення одноразової компенсації за встановлення групи інвалідності,
Звернувшись 01.12.2009 р. до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить:
- визнати дії Микитівського УПСЗН Горлівської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті на його користь недоотриманої суми одноразової компенсації як інваліду III групи неправомірними,
- стягнути з Микитівського УПСЗН Горлівської міської ради на його користь одноразову компенсацію в сумі 12.410,40 грн.,
посилаючись на те, що має статус постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 2 групи і перебуває на обліку у Микитівському УПСЗН Горлівської міської ради (був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, а з 05.07.2007 р. - 1 категорії, інвалід групи, а з 14.04. 2008 р. - інвалід II групи). 25.06.2007 р. йому встановлена III група інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується: інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат.
Згідно із Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з 01.04.2007 р. встановлений розмір мінімальної заробітної плати - 420 грн.
Тож відповідач мав сплатити йому одноразову компенсацію в сумі 12.600 грн. = 420 грн. * 30, тоді як фактично сплатив 189,60 грн. Розмір недоплати склав 12.410,40 грн. = 12.600 грн. - 189,60 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та з посиланням на підтримання позову.
Відповідач - Микитівське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, будучи належним чином сповіщеним про час та місце розгляду справи, явку представника у судове засідання не забезпечив, надавши письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив розглядати справу без участі представника, а також зазначив підстави незгоди з позовом, а саме:
Позивач має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 3 групи з 25.06.2007 р., інвалід 2 групи з 18.04.2008 р., і перебуває на обліку у Микитівському УПСЗН Горлівської міської ради, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, а у разі встановлення інвалідності вищої групи виплачується різниця у компенсаціях.
Статтею 63 зазначеного Закону визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок держбюджету.
На період до 2004 р. «Про порядок використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальний захист населення», затвердженого постановою КМУ від 20 червня 2000 року № 987 передбачено, що фінансування видатків Фонду здійснюється Державним казначейством у межах наявних фінансових ресурсів шляхом переказу коштів територіальним управлінням Державного казначейства на підставі поданого Міністерством надзвичайних ситуацій розподілу коштів Фонду. Перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансувалось з Фонду, затверджувався ЗУ «Про державний бюджет України на відповідні роки, розмір виплат визначено в постанові КМУ від 26.07.1996 р. №836.
Наказом Мінпраці від 02.07.2004 р. №147 було затверджено Порядок використання коштів Державного бюджету на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в якому зазначено, що одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам, відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 р. №836.
Постановою КМУ від 20 вересня 2005 р. №936 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , який визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.
Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Мінпраці Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
Виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальної допомоги, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації громадян, в тому числі одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС , які стали інвалідами внаслідок аварії на ЧАЕС відповідно до ч.1 ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі постанови КМУ від 26 липня 1996 р. №836 «Про компенсацію виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено конкретний розмір одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами, а саме: інвалідами 3 групи - 189,60 грн.
На підставі цієї норми позивачу нарахована та сплачена одноразова компенсація, як інваліду 3 групи у розмірі 189,60 грн.
На підставі п.30 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 р.» зупинена на 2007 рік дія ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців 2,3,4,5,6,7 частини 4,7 статті 48.
Визнання рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп2007 норм Закону «Про державний бюджет України на 2007 р.», якими призупинялись норми Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, неконституційними, не надає законодавчого права застосування показника мінімальної заробітної плати.
Нині рішення Конституційного Суду України не може бути реалізовано, оскільки не було внесено зміни до ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 р.» і не було збільшено фінансування на дані виплати.
Поряд з цим ст.101 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 р.» надано право КМУ встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати або від розміру прожиткового мінімуму, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Рішенням Конституційного суд України від 09.07.2007 р. №6-рп2007р. вказана стаття не визнана неконституційною.
Відповідно до ст.87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету у межах обсягів, передбачених у Державному бюджеті на відповідні бюджетні програми.
Згідно статті 119 Бюджетного кодексу України та законів про Державний бюджет України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України, має наслідки зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному Законами України.
Вказані норми закону не суперечать Конституції України, оскільки статтею 95 Конституції України передбачено, що тільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст.116 Основного Закону розроблення проекту закону про Державний бюджет України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, а відповідно до ст.117 Конституції України постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими для їх виконання.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені компенсаційні виплати згідно ст.48 Закону у розмірі мінімальних заробітних плат.
УПСЗ, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня , не може брати на себе бюджетні зобов'язання, які не визначені законом про Державний бюджет.
Виходячи з того, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, пе6редбачених ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також те, що позивач отримав зазначені виплати в розмірах, встановлених постановами КМУ, вимоги позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і задоволенню не підлягають.
За наведених підстав вважає дії Микитівського УПСЗН правомірними, просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідач - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області явку представника у судове засідання не забезпечив.
Дослідивши надані сторонами докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:
Позивач має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 3 групи з 25.06.2007 р., інвалід 2 групи з 18.04.2008 р., і перебуває на обліку у Микитівському УПСЗН Горлівської міської ради, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, а у разі встановлення інвалідності вищої групи виплачується різниця у компенсаціях.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» - п.30 ст.71, зупинена на 2007 рік дія Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців 2,3,4,5,6,7 частини 4,7 статті 48.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп2007 норми Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими призупинялись норми Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, визнані неконституційними.
17.07.2007 р. відповідач - Микитівське УПСЗН Горлівської міської ради нарахував та сплатив позивачу одноразову компенсацію, як інваліду III групи, у розмірі 189,60 грн., а 18.04.2008 р. - 94,80 грн. різниці у компенсаціях у зв'язку з встановленням позивачу II групи інвалідності, керуючись при цьому постановою КМУ від 26 липня 1996 р. №836 «Про компенсацію виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначені обставини підтверджені відповідною довідкою Микитівського УПСЗН Горлівської міської ради від 11.12.2009 р. і сторонами не спростовані.
Суд вважає такі дії відповідача - Микитівського УПСЗН Горлівської міської ради неправомірними через те, що вони суперечать ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп2007.
Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допоміг, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Виходячи з викладеного, суд дістає висновку, що відповідач - Микитівське УПСЗН Горлівської міської ради неправомірно відмовив позивачу у перерахунку та виплаті одноразової компенсації.
Тому з відповідача - Микитівського УПСЗН Горлівської міської ради на користь позивача за рахунок Державного бюджету слід стягнути недоотриману суму одноразової компенсації в межах заявлених позовних вимог у розмірі 12.410,40 грн., виходячи з наведеного позивачем і не спростованого відповідачами розрахунку:
420 грн. (розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з 01.04.2007 р.) * 30 = 12.600 грн. - 189,60 грн. = 12.410,40 грн.
В цій частині позов підлягає задоволенню.
В частині вимог щодо Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області в позові слід відмовити за тих підстав, що позивачем будь-яких вимог щодо цього відповідача не висунуто, обставин та підстав порушення саме цим відповідачем його прав не зазначено.
Тож в частині вимог до ГУДКУ у Донецькій області в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 160-161 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Микитівського районного управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення одноразової компенсації за встановлення групи інвалідності задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради щодо відмови в перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми одноразової компенсації як інваліду III групи.
Стягнути з Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради Донецької області за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоотриману одноразову компенсацію як інваліду III групи в сумі 12.410 грн. 40 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів, після подання протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі 27.01.2010 р. заяви про апеляційне оскарження.