Іменем України
04.02.10 Справа №13/394/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Кричмаржевський В.А. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю представників:
позивача -Кальової Ю.В., довіреність № 491 від 06.07.2009р.
відповідача - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш", м. Мелітополь Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2009р.
у справі № 13/394/09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АГИС-СТАЛЬ", м. Дніпропетровськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш", м.Мелітополь Запорізької області
про стягнення заборгованості
Установив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.10.2009 року (суддя Серкіз В.Г.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АГИС-СТАЛЬ" основний борг - 164.298,85грн., 3% річних - 11.382,35 грн., інфляційне збільшення суми заборгованості у розмірі 78.637,72 грн., 3.189,94 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Рішення суду ґрунтується на приписах статей 193 Господарського кодексу України та статті 625 Цивільного кодексу України, і мотивоване невиконанням відповідачем своїх зобов"язань щодо оплати отриманого товару.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду. В обґрунтування своїх вимог заявник звертає увагу на те, що в позові позивач посилається на статті, які регулюють правовідносини договору купівлі-продажу, проте такого договору сторони не укладали. Крім того, відповідач вказує, що господарський суд першої інстанції, прийнявши від позивача заяву про зменшення позову, не здійснив перерахунку штрафних санкцій.
У поданому до апеляційного господарського суду відзиві позивач та у судовому засіданні його представник просить відмовити відповідачеві у задоволенні апеляційної скарги, так як вважає зазначене рішення законним та обґрунтованим.
Від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв"язку із неможливістю представника підприємства прибути у судове засідання.
Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити про наступне.
В силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право <…> брати участь в господарських засіданнях <…>. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Апеляційна інстанція зауважує, що відкладення на підставі статті 77 ГПК України розгляду справи у разі нез"явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов"язком суду, і використовується ним тоді, коли причини неявки є поважними та обґрунтованими, і неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Якщо ж суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення, він вправі, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.
До того ж, згідно зі статтею 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Такими представниками є керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Таким чином, заявник (юридична особа) для представництва своїх інтересів мав право і повинен був (на виконання ухвали суду) забезпечити явку іншого повноважного представника для участі в судовому засіданні, а у разі необхідності не позбавлений права надіслати поштою відповідні докази, якщо такі заявник мав на меті надати.
В свою чергу достатність матеріалів для розгляду справи дає можливість апеляційному суду переглянути справу за відсутності повноважного представника відповідача.
А відтак колегія суддів клопотання залишає без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АГИС-СТАЛЬ" здійснило поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАШ" на загальну суму 1.581.740,73 грн.
Факт поставки товару підвереджується видатковими накладними (в матеріалах справи), товар був отриманий повноваженими особами підприємства-відповідача на підставі виданих довіреностей.
Позивач на оплату поставленого товару виставив відповідачеві рахунок №263 від 25.07.2007р. на суму 86 289,70 гривень; рахунок № С1000065 від 13.08.2007р. на суму 358 050,00 гривень; рахунок № С1000082 від 17.08.2007р. на суму 160 829,53 гривень; рахунок № С1000167 від 12.09.2007р. на суму 32 486,00 гривень; рахунок № С1000207 від 01.10.2007р. на суму 389 893,04 гривень; рахунок № С1000262 від 12.10.2007р. на суму 223 060,57 гривень; рахунок № С1000355 від 07.11.2007р. на суму 22 050,00 гривень; рахунок № С1000447 від 28.11.2007р. на суму 26 097, 50 гривень; рахунок № С1000454 від 30.11.2007р. на суму 26 220,00 гривень; рахунок №С1000460 від 03.12.2007р. на суму 308 229,41 гривень.
Відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на суму - 1.352.766,37 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.44-56).
Відповідач 27.10.2009р. надіслав позивачеві листа з проханням переплату за товар, отриманий від позивача у 2008р. на суму - 64 675,51 грн. зарахувати в рахунок погашення заборгованості за товар, отриманий відповідачем у 2007р. (а.с.90).
Позивач погодився з такою пропозицією та на підставі вказаного листа зменшив розмір позовних вимог. З урахуванням вказаної суми розмір основного боргу відповідача перед позивачем склав - 164 298,85 грн.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб"єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт
(управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами виникли господарські зобов'язання майново-господарського характеру, відповідно до яких позивач поставив товар відповідачеві на певну грошову суму, а відповідач здійснив оплату цього товару лише частково.
Стаття 692 Цивільного кодексу України встановлює зобов'язання покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить й стаття 193 Господарського кодексу України.
Частиною 3 статі 692 Цивільного кодексу України надає продавцеві право у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами, крім того, продавець має право пред'явити до покупця вимоги на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та втрат від інфляції, колегія судів вважає це нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача місцевим господарським судом 78 637,72грн. - втрат від інфляційних процесів та 11 382,35 грн. - 3% річних правомірним.
Твердження заявника апеляційної скарги про неправомірність незастосування господарським судом Запорізької області положень частини 1 статті 258 ЦК України не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки три проценти річних, що передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та за своєю правовою природою є відповідальністю за безпідставне користування чужими грошовими коштами.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи і заперечення, що зазначені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а рішення господарського суду є таким, що прийняте при всебічному вивченню обставини справи та вирішено відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш", м.Запоріжжя, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2009р у справі № 13/394/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Кричмаржевський В.А.
Мойсеєнко Т. В.