Постанова
Іменем України
03 липня 2007 року
Справа № 2-13/153.1-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Котлярової О.Л.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін
представник позивача, Середенко Роман Владиславович, довіреність № б/н від 18.10.06, "Харківський економіко-правовий університет" у формі товариства з обмеженою відповідальністю;
представник відповідача, не з'явився, Євпаторійська міська рада;
представник третьої особи, не з'явився, Євпаторійське міське управління земельних ресурсів;
представник третьої особи, Селіванов Максим Володимирович, довіреність № 1/230 від 14.03.07, Харківський Національний університет внутрішніх справ;
розглянувши апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 26.04.2007 у справі № 2-13/153.1-2007
за позовом "Харківський економіко-правовий університет" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (пр. Гагаріна, 187,Харків,61080)
до Євпаторійської міської ради (вул. Леніна, 2,Євпаторія,97400)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Євпаторійське міське управління земельних ресурсів (вул. Леніна, 56,Євпаторія,97400)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
Національний університет внутрішніх справ (пр. 50-річчя СРСР, 27,Харків,61080)
про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним
"Харківський економіко-правовий університет" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду Автономної Республіки Kрим з позовом до Євпаторійської міської ради про визнання дійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 18 загальною площею 1995,0 кв.м., укладеного 06 жовтня 2005 м1ж "Харківським економ1ко-правовим ун!верситетом" у формі товариства з обмеженою відповідальністю i територіальною громадою м. Євпаторія.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2007 у справі № 2-13/153.1-2007 (суддя А.І. Жукова) позов "Харківського економіко-правового університету" у формі товариства з обмеженою відповідальністю задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: України, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 18 загальною площею 1995,0 кв.м., укладений 06.10.2005 між "Харківським економіко-правовим університетом " у формі товариства з обмеженою відповідальністю і територіальною громадою м. Євпаторія.
Не погодившись з рішенням суду, Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи, викладені Харківським національним університетом внутрішніх справ в апеляційній скарзі полягають у тому, що суд постановив рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.
У зв'язку з відрядженням судді Прокопанич Г.К., на підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного суду Видашенко Т.С. від 03.07.2007, здійснено заміну судді Прокопанич Г.К. на суддю Горошко Н.П.
У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Гонтаря В.І. і судді Горошко Н.П., на підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного суду Видашенко Т.С. від 03.07.2007, здійснено заміну суддів Гонтаря В.І. і Горошко Н.П. на суддів Ткаченка М.І., Котлярову О.Л.
У судове засідання 03.07.2007 представник відповідача Євпаторійської міської ради та представник 3-ї особи Євпаторійського міського управління земельних ресурсів не з'явилися, були повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне
06.10.2005р. між «Харьковським економіко-правовим університетом" у формі товариства з обмеженою відповідальністю i територіальною громадою м. Євпаторія був підписаний договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 18 загальною площею 1995,0 кв. м.
Відповідно до частини 1 статті 127 Земельного кодексу України, органи державної влади тa органи місцевого самоврядування i державні органи приватизації відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.
Згідно з частинами 7-9 статті 128 Земельного кодексу України договір купівлі-продажу Земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату е підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації. Вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов cпipнoro .договору позивач сплатив в!дповідачу визначену на підставі експертної оцінки та погоджену сторонами цінy продажу земельної ділянки, що складає 272595,00 грн., i таким чином, виконав свої зобов'язання належним чином та без порушень.
Відповідно до статті 132 Земельного кодексу України, угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчують ся. Угоди повинні містити:
а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);
б) вид угоди;
в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);
г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;
г) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;
д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);
е) договірну ціну;
е) зобов'язання сторін.
Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.
Як вбачається з копії спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 06.10.2005, він відповідає вимогам закону щодо його змісту. Проте спірний договір нотаріально не посвічений з тих підстав, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору.
Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо ycix icтотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, i відбулося повне або часткове виконання договору, але одна iз сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач домовились щодо ycix істотних умов договору купівлі- продажу земельної д1лянки несільськогосподарського призначення від 06.10.2005, також відбулось повне виконання договору з боку позивача i таке виконання було прийняте відповідачем.
Судова колегія погоджується з твердженням апелянта про те, що він є землекористувачем земельної ділянки, щодо якої був укладений спірний договір.
Згідно частини 1 та 3 статті 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання и власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації*. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку i право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Аналогічні за змістом норми були встановлені Земельним -.кодексом України від 18.12.1990р. № 561-Х-П, що діяв до набрання чинності діючим Земельним кодексом України. Зокрема статтею 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-Х-И було встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення (землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) i одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цією ділянки в натурі (на місцевості) i одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
При цьому статтею 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-Х-ІІ було передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються i реєструються сільськими, селищними, м!ськими, районними радами народних депутатів. В матеріалах справи відсутні передбачені законодавством документи, що посвідчують право 3 особи Національного університету внутрішніх справ на користування земельною ділянкою, що е предметом cnipнoro договору. Оскільки щодо цієї земельної ділянки у Національному університету внутрішніх справ право користування не виникло, а отже не було підстав і для вилучення цієї земельної ділянки.
До того ж, як свідчить пункт 1.3. спірного договору, що підписаний позивачем та відповідачем, земельна ділянка, що є предметом цього договору, не має обтяжень та сервітутів.
При таких обставинах господарський суд Автономної Республіки Крим правомірно задовольнив позов, та визнав дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення у справі прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вимоги Харківського національного університету внутрішніх справ викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2007 у справі № 2-13/153.1-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді О.Л. Котлярова
М.І. Ткаченко