ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
10 лютого 2010 р. Справа № 9/154
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження-Івано-Франківськ", вул. Дністровська, 30 А, м. Івано-Франківськ,76000
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-відпочинковий комплекс "МОЧАРИ", вул. Мочари, 1, с. Урочище, Богородчанський район, Івано-Франківська область
про стягнення коштів в сумі 10 754, 82 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Фурда Кристина Михайлівна - представник, (довіреність б/н від 01.12.2009 року; паспорт серії СС 950133 від 01.06.2000 року)
Від відповідача: Сафонов Констянтин Вікторович - директор, (протокол зборів учасників від 02.02.2009 року; паспорт серії СС 361792 від 03.09.1997 року)
Від відповідача: Кучкуда Петро Васильович - представник, (довіреність вих.№4 від 22.01.2010 року; паспорт серії СЕ № 253822 від 21.08.2003 року)
Заявлено вимогу про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-відпочинковий комплекс "МОЧАРИ" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження -Івано-Франківськ" 10 754, 82 грн., в тому числі: 8 640 грн.- суми основного боргу; 2 114, 82 грн. - суми інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.10 року продовжено строк розгляду справи на один місяць.
В судовому засіданні 24.12.09 року представник позивача повідомив суд про те, що при виготовленні позовної заяви невірно вказано назву позивача, тому її слід зазначати -ТзОВ "Пожежне спостереження -Івано-Франківськ".
В судовому засіданні 28.01.10 року оголошено перерву до 03.02.10 року, в судовому засіданні 03.02.10 року оголошено перерву до 10.02.10 року, в судовому засіданні 10.02.10 року оголошувалась перерва.
Представник позивача позовні вимоги, викладені у позовній заяві та заявах про уточнення позовних вимог від 24.12.09 року та від 28.01.10 року, підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. 01.12.06 року між сторонами у справі було укладено договір на сервісне обслуговування № 47-ПС/2006, згідно якого ТзОВ "Готельно-відпочинковий комплекс "МОЧАРИ" доручило ТзОВ "Пожежне спостереження -Івано-Франківськ" проводити сервісне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації в приміщенні готельно-відпочинкового комплексу “Мочари”, а замовник зобов”язався прийняти цю роботу та оплатити її згідно умов даного договору.
Вартість абонплати в місяць становить 360 грн. Загальна сума заборгованості становить 8 640 грн. за період з 01.12.06 року по 31.11.08 року. Відповідачем вказані кошти на сплачено.
Із посиланням на ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути індекс інфляції та три відсотки річних, що становить 2 114, 82 грн.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі, з підстав зазначених у письмових відзивах на позов від 10.12.09 року та від 28.01.10 року, та просив суд в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що позивачем по даній справі виступає ТзОВ “Пожежне спостереження”, а договір укладений з ТзОВ "Пожежне спостереження -Івано-Франківськ", а, отже, згідно ст. 21 ГПК України не може бути стороною у справі.
В позовній заяві зазначано, що ТзОВ "Пожежне спостереження -Івано-Франківськ" встановило устаткування, однак, як зазначає представник відповідача встановленням устаткування займався інший суб”єкт господарювання.
В копіях документів, наданих позивачем, відсутнє завірення підпису директора ТзОВ "Готельно-відпочинковий комплекс "МОЧАРИ".
Згідно договору, долученого до справи, предметом договору згідно п. 1 є: сервісне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації. Згідно п. 4 обслуговування проводиться на підставі повідомлення про несправність, а значить оплата, згідно п. 3, проводиться тільки після виконання робіт.
Представник відповідача зазначив, що позивачем не подано жодного письмового доказу, що ним виконано роботи з установки охоронно-пожежної сигналізації, а охоронно-пожежна сигналізація підключена до системи охоронної сигналізації позивача (дистанційний контроль), який за його твердженням він здійснює. Відсутній також журнал обліку виконання робіт з підключення абонента до системи охоронної сигналізації.
Із посиланням на наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій 01.09.04 року № 99/33, де зазначено, що виконані роботи з монтажу установки пожежної сигналізації і системи оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі оформлюються актом прийняття виконаних робіт, який підписується представниками замовника, виконавців робіт та засвідчується печатками, представник відповідача зауважив про відсутність вказаного акту. А встановлення пожежної сигналізації в приміщення ТзОВ "Готельно-відпочинковий комплекс "МОЧАРИ" здійснювало ТзОВ “Пожзабезпечення”.
Фактично обслуговування пожежної сигналізації ТзОВ "Готельно-відпочинковий комплекс "МОЧАРИ" ведеться УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши усі подані у справу докази, суд встановив наступне.
02.02.05 року між Головним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області та ТзОВ “Пожежне спостереження -Івано-Франківськ” укладено договір № 1/22 з метою забезпечення належного захисту людей та навколишнього середовища від пожеж та їх наслідків, підвищення рівня пожежної безпеки підприємств, установ та організацій України. Сторони домовляються про спільну діяльність щодо забезпечення в м. Івано-Франківську та Івано-Франківській області обслуговування АПС і АПГ та системи централізованого пожежного спостереження ( п. 1.1 Договору).
01.12.06 року між сторонами у справі було укладено договір на сервісне обслуговування № 47-ПС/2006, згідно якого ТзОВ "Готельно-відпочинковий комплекс "МОЧАРИ" доручило ТзОВ "Пожежне спостереження -Івано-Франківськ" проводити сервісне обслуговування (сервісне) автоматичної пожежної сигналізації в приміщенні готельно-відпочинкового комплексу “Мочари”, а замовник зобов”язався прийняти цю роботу та оплатити її згідно умов даного договору.
Відповідно до реєстру обслуговування об”єктів ТзОВ “Пожежне спостереження - Івано-Франківськ”, які підлягають звітності в ГУ МНС в Івано-Франківській області, згідно договору співпраці № 1/22 від 02.02.05 року, ТзОВ "Готельно-відпочинковий комплекс "МОЧАРИ" включений до переліку об”єктів, які підлягають звітності на підставі договору на сервісне обслуговування № 47-ПС/2006 від 01.12.06 року (арк. Справи 95).
Серед обов”язків підприємства (ТзОВ "Пожежне спостереження -Івано-Франківськ") закріплених у договорі співпраці № 1/22 від 02.02.05 року, зокрема в п. 1.4 передбачено утримання установок АПС і АПГ в працездатному стані. Для чого самостійно або на договірній основі здійснювати технічне обслуговування установок АПС і АПГ та систем пожежного спостереження, своєчасно виконувати планові профілактичні роботи, позапланові роботи з усунення несправностей (у разі надходження повідомлень), проводити заміну обладнання та ремонт установок систем. Вказаний обов”язок кореспондується із положеннями договору на сервісне обслуговування № 47-ПС/2006.
24.12.09 року в судовому засіданні судом оглянуто оригінал договору на сервісне обслуговування № 47-ПС/2006 від 01.12.06 року, який скріплений печатками та підписами сторін договору.
Таким чином, в силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Судом встановлено, що на виконання умов договору ТзОВ "Пожежне спостереження -Івано-Франківськ" протягом 01.12.06 року по 31.11.08 року надавалися послуги щодо здійснення сервісного обслуговування автоматичної пожежної сигналізації в приміщенні відповідача, що підтверджується витягом з журналу по сервісному обслуговуванню АПС, оригінал якого оглянуто судом в судовому засіданні 24.12.09 року. При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно п. 4.2 договору № 47-ПС/2006 виконавець веде журнал по сервісному обслуговуванню, тобто обов”язок заповнення журналу покладено на позивача. Причому, умовами договору не встановлено необхідність підтвердження виконаних робіт (наданих послуг) підписами замовника.
Відповідно до п. 3.1-3.3 договору № 47-ПС/2006 вартість робіт по сервісному обслуговуванню автоматичної пожежної сигналізації складає: 360 грн. Замовник зобов”язаний перераховувати кошти згідно договору кожний місяць до 10-го числа поточного місяця. При збільшенні об”ємів робіт, а також витрат, пов”язаних з обслуговуванням даного об”єкту може бути переглянута абонплата за обслуговування АПС, яка буде обумовлена в складених додатках до даного договору з підписом обох сторін.
Таким чином, зі змісту вказаного договору вбачається, що замовник зобов”язаний виконавцю сплачувати щомісяця 360 грн. за обслуговування автоматизованої сигналізації щомісяця, що за своєю суттю є абонплатою. В разі збільшення об”ємів робіт, їх вартість оплачується незалежно від сплати абонплати відповідно до складених сторонами додатків після виконання додаткових об"ємів робіт.
За період з 01.12.06 року по 31.11.08 року позивачем нараховано відповідачу абонплату в розмірі 8 640 грн., яка не погашена відповідачем. Доказів виконання відповідачем свого обов”язку відповідачем суду не подано.
Щодо посилання представника відповідача на те, що встановленням устаткування в позивача займався інший суб”єкт господарювання, а не сам позивач, то слід зазначити наступне.
Відповідно до акту передачі в експлуатацію установки автоматичної сигналізації та оповіщення людей про пожежу від 09.09.06 року роботи по влаштуванню АПС виконаний ТзОВ “Пожежне спостереження”. Однак, стягнення за договором в сумі 8 640 грн. проводиться не за установку автоматичної сигналізації та оповіщення людей про пожежу, а за обслуговування автоматизованої сигналізації, яка складається з сум щомісячної оплати за обслуговування -абонплати. При цьому, суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено необхідності встановлення автоматизованої сигналізації та її обслуговування одним суб”єктом господарювання. Тобто, вибір суб”єкта господарювання, який буде встановлювати сигналізацію та/або обслуговувати її, належить до прав відповідача, і, як наслідок, оплата за установку чи обслуговування проводиться окремо.
Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості в розмірі 8 640 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення індексу інфляції в сумі 2 114, 82 грн., то в цій частині позову слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, право має бути порушене на момент подання позову. Позивачем не подану суду доказів звернення до відповідача із вимогою про сплату інфляційних збитків. За таких обставин відсутнє порушення права позивача.
За наведених обставин позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків є безпідставними та задоволенню не підлягають. В цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до підпункту "а, б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 року № 7-93 із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн. Із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В спірному випадку позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 10 754, 82 грн., тобто сума державного мита має становити 107, 55 грн. В матеріалах справи наявний оригінал платіжного доручення № 119 від 18.03.09 року про сплату державного мита на суму 121, 50 грн.
Відповідно до ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 вищевказаного Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу ТзОВ "Пожежне спостереження -Івано-Франківськ" з Державного бюджету України 13, 95 грн. ( тринадцять гривень 55 коп.) зайво сплаченого державного мита,
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 року № 7-93, ст. 47, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-відпочинковий комплекс "МОЧАРИ", Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, смт. Богородчани, урочище Мочари, буд.1, 77701(код ЄДРПОУ 33665483; рах. № 26002300012875 в ВАТ “Плюс Банк”; МФО 336310) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Івано-Франківськ", вул. Дністровська, 30 А, м. Івано-Франківськ,76000 (код ЄДРПОУ 30474833; рах. № 26001300011156 в ВАТ “Плюс Банк” м. Івано-Франківська; МФО 336310): 8 640 грн. (вісім тисяч шістсот сорок гривень 00 коп.) - суми основного боргу; 86, 41 грн. (вісімдесят шість гривень 41 коп.) - витрат по сплаті державного мита; 251, 06 грн. (двісті п”ятдесят одна гривня 06 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В позовних вимогах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Івано-Франківськ", вул. Дністровська, 30 А, м. Івано-Франківськ,76000 (код ЄДРПОУ 30474833) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-відпочинковий комплекс "МОЧАРИ", Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, смт. Богородчани, урочище Мочари, буд.1, 77701(код ЄДРПОУ 33665483) в частині стягнення 2 114, 82 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять гривень 82 коп.) суми інфляційних втрат відмовити.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження - Івано-Франківськ", вул. Дністровська, 30 А, м. Івано-Франківськ,76000 (код ЄДРПОУ 30474833) з Державного бюджету України 13, 95 грн. ( тринадцять гривень 55 коп.) зайво сплаченого державного мита, про що видати довідку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е. М.
10.02.10