Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "19" січня 2010 р.Справа № 17/1631
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді Шніт А.В.
при секретарі: Варянка О.В.
за участю представників сторін
від позивача Ярмоліцький А.О., дор. № 2010 від 20.10.2009р.
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика вікон "Океан" (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" (с. Чижівка, Новоград-Волинського району, Житомирської області)
про стягнення 15653,16 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення на його користь з відповідача 15653,16грн., з яких: 7474,88грн. заборгованості, 1204,08грн. інфляційних нарахувань, 1522,33грн. 3% річних, 5451,87грн. пені.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №04.06/07 від 04.06.2007р. та договором №02.10/07 від 02.10.2007р. щодо сплати отриманої продукції та виконаних робіт.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника у судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно на належним чином.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
04.06.2007р. та 02.10.2007р. між позивачем та відповідачем булиукладені договори №04.06/07 від 04.06.2007р. та №02.10/07 від 02.10.2007р., згідно яких позивач (виконавець) зобов'язався виготовити, доставити, передати у власність відповідача (замовника) металопластикові вікна (продукцію) та провести їх монтаж, а відповідач зобов'язався виконати прийняття цієї продукції та своєчасно її оплатити на умовах, визначених цими договорами ( а.с. 16 - 27).
У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На виконання умов договорів позивач передав відповідачеві продукцію на загальну суму 725031,03грн., що підтверджується актами здачі - прийняття робіт №ВО - 0000015 від 07.08.2007р., №ВО - 0000021 від 11.09.2007р., №0000023 від 15.10.2007р., №ВО - 0000026 від 12.11.2007р., №ВО - 0000044 від 19.12.2007р. (а.с. 28 - 32).
Згідно п.5.2 вищезазначених договорів відповідач здійснює оплату загальної вартості цих договорів на підставі рахунку - фактури, видаткової накладної на протязі трьох банківських днів після підписання акту прийому - передачі виконаних робіт на кожну партію продукції.
Проте, відповідач свої зобов'язання за договорами щодо оплати вартості продукції та робіт виготовленню та монтажу продукції виконав частково на суму 717556,15грн., що підтверджується банківськими виписками, які долучені до матеріалів справи (а.с. 33-39).
Тому станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 7474,88грн. (725031,03грн. - 717556,15грн.).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1522,33грн. - 3% річних та 1204,08грн. - інфляційних нарахувань.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок сум інфляційних нарахувань і 3% річних, наданий позивачем разом з позовними матеріалами, суд приходить до висновку про його правильність, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Відповідно до п.7.3 договорів №04.06/07 від 04.06.2007р., №02.10/07 від 02.10.2007р. у разі порушення замовником ( відповідачем) строків оплати вартості цього договору, виконавець ( позивач) має право вимагати оплати цієї вартості, сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення оплати, за кожен день прострочення , від суми , оплату якої прострочено.
На підставі вищевикладених пунктів договорів, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 5451,87грн.
Пеня і штраф є штрафними санкціями, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).
Стаття 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи те, що розмір пені значно великий (5451,87грн.) в порівнянні із сумою боргу (7474,88грн.), збитків позивачеві не причинено, а також суттєву проплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені до 10% від заявленої до стягнення суми.
Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 747,48грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню в сумі 10948,77грн., з яких 7474,88грн. боргу, 747,48грн. пені; 1522,33грн. 3% річних; 1204,08грн. інфляційних;
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, у судове засідання не з'явився.
Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 549, 625, 626, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест", 11725, вул. Чижівська, 4, с. Чижівка, Новоград- Волинського р-ну, Житомирської області, код ЄДРПОУ 33529350 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика вікон " Океан", м. Житомир, вул. Черняховського, 92, код ЄДРПОУ 34216352:
- 7474,88 грн. боргу;
- 747,48 грн. пені;
- 1522,33 грн. 3% річних;
- 1204,08 грн. інфляційних;
- 156,54 грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236 грн. за інформаційно - технічне забезпечення.
Рішення господарського суду Житомирської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання .
Дата підписання____________________
СуддяШніт А.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу, 3 - відповідачу