Справа № 2 - 1449/10
22 січня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Прасолова В.Н.
при секретарі - Горбуновій Л.С.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
та представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 Манучаровича до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та таким, що не підлягає нотаріальному посвідченню, покладення зобов'язання виконати певні дії, суд -
Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просить: визнати дійсним та таким, що не підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу б/н об'єкту нерухомості - блоку гаражів №1-3 (площею забудови 91,5 м2) розміром (13,66 х 6,70)м з оглядовою ямою, що є невід'ємною частиною цих блоків гаражів, вимощення І, огорожа №1-2, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Меркулова, будинок 5а, укладений 2 листопада 2009 року між ОСОБА_4 (як продавцем) та ОСОБА_5 ОСОБА_3 Манучаровичем (як покупцем) на товарній біржі «Українська»; зобов'язати ОСОБА_4 звільнити блок гаражів №3, загальною площею 23,8 м2, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Меркулова, будинок 5а.
В обґрунтування позовних вимог навів наступне. Згідно з розпискою від 02 листопада 2009 року позивач оплатив відповідачеві кошти у сумі 9150,00 грн. та відповідно до акта прийому-передачі від 02 листопада 2009 року спірне майно - блок гаражів №1-3 (площею забудови 91,5 м2 ) розміром (13,66 х 6,70)м з оглядовою ямою, що є невід'ємною частиною цих блоків гаражів, вимощення І, огорожа №1-2, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Меркулова, будинок 5а, відповідачем було передано позивачеві.
Згідно із ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Але протягом листопада, грудня 2009 року, після придбання об'єкту нерухомості, він - позивач розпоряджається і користується тільки двома блоками гаражів з трьох блоків об'єкта нерухомості, так як відповідач безпідставно зайняв один блок гаражів об'єкта нерухомості, використовує його без належних на те підстав у своїх власних цілях (зберігає автотранспорті засоби, запасні частини до автотранспортних засобів, свої приватні речі та ін.), звільняти його не хоче, мотивуючи це тим, що він вкладав свої кошти у його ремонт та зміст.
Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно із ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Вважає, що відповідач своїми діями порушує його законні права та інтереси, які й підлягають захисту.
Згідно ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державний реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Проте, як вбачається з приписів ч.2 ст.210 Цивільного кодексу України, державна реєстрація правочину має проводиться у порядку, встановленому Законом.
Чинний Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів передбачає внесення запису в Державний реєстр правочинів з обов'язковим зазначенням дати нотаріального посвідчення договору та навіть номера бланку. Тобто такий реєстр унеможливлює реєстрацію правочинів, які взагалі не повинні бути посвідчені нотаріально. Така колізія дає підстави вважати наявним порушення конституційного принципу верховенства права, закріпленого у ст.8 Конституції України, а саме: приписами чинного законодавства не встановлюється нікчемність правочину, якщо не відбулась його державна реєстрація. Також відсутність державної реєстрації не впливає на його дійсність як оспорюваного правочину.
Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, вважає, що біржовий договір на підставі ст.204 Цивільного кодексу України є правомірним правочином.
За змістом ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку є підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
За таких обставин вважає, що відсутність належного порядку реєстрації такого правочину не може позбавляти особу, а саме позивача, на набуття прав за ним, в цьому випадку прав власності на майно - блок гаражів.
Незважаючи на зазначені положення чинного в Україні законодавства, позивач домовився з відповідачем про нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу 04.11.2009 р. о 10.00 годині у приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, але відповідач у вказаний строк до нотаріуса не з'явився, пояснюючі свої дії зайнятістю. Таким чином відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу блоку гаражів №1-3 (площею забудови 91,5 м2) розміром (13,66 х 6,70)м з оглядовою ямою, що є невід'ємною частиною цих блоків гаражів, вимощення І, огорожа №1-2, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Меркулова, будинок 5а.
Згідно ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
За змістом ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У попередньому судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю.
Представник відповідача у попередньому судовому засіданні позов визнав повністю.
У судовому засіданні встановлено, що маються законні підстави для задоволення позову тому що, визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 220, 638 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 130, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
ОСОБА_7 ОСОБА_3 Манучаровича задовольнити повністю.
Визнати дійсним та таким, що не підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу б/н об'єкту нерухомості - блоку гаражів №1-3 (площею забудови 91,5 м2) розміром (13,66 х 6,70)м з оглядовою ямою, що є невід'ємною частиною цих блоків гаражів, вимощення І, огорожа №1-2, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Меркулова, будинок 5а, укладений 2 листопада 2009 року між ОСОБА_4 (як продавцем) та ОСОБА_5 ОСОБА_3 Манучаровичем (як покупцем) на товарній біржі «Українська».
Зобов'язати ОСОБА_4 звільнити блок гаражів №3, загальною площею 23,8 м2, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Меркулова, будинок 5а.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов