Справа 2-119/10
02.02.2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Дурасової Ю.В.,
при секретарі - Крутій Ю.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відповідача ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Криворізьких міських електричних мереж про визнання дій по припиненню постачання електричної енергії неправомірними, суд -
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», Криворізькі міські електричні мережі про стягнення компенсації немайнової шкоди від припинення постачання електричної енергії у квартиру споживача в розмірі 1000 грн. В обґрунтування своїх вимог вказала, що вона є власником, проживає та зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1 та є споживачем електричної енергії. Письмового договору про надання електричної енергії укладено не було, тому що відповідач не надав їй проект такого договору, але договірні стосунки існують з 1985 року. Оскільки електрична енергія постачається, то вона своєчасно сплачувала відповідачу вартість енергії. З 01.11.2007 року відповідач припинив подачу електричної енергії у її квартиру через борг у розмірі 425,54 грн. Однак ніякого боргу не було - вона завжди своєчасно розраховувалася з відповідачем. Відповідач повідомив про припинення постачання електричної енергії 13.11.2007 року (тобто попередження зроблено через 11 днів після припинення подачі електричної енергії). Відключення електричної енергії спричинило незручності, не можна було користуватися електричними приладами, що спричинило додаткові зусилля для організації її життя. Відключення було протиправним, бо ніякого боргу не було. Вважає, що компенсація за немайнову шкоду в розмірі 1050 грн. є справедливою. Однак просить стягнути 1000 грн. на її користь з відповідача.
В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги до 2500 грн. згідно позовної заяви від 17.05.2008 року, просить стягнути на користь позивача з відповідача у відшкодування немайнової шкоди 2500 грн.
Згідно позову від 25.01.2010 року позивач змінив позовні вимоги, просить визнати дії відповідача щодо припинення постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 за період з 01.11.2007 року по 28.02.2008 року - неправомірними.
Згідно заяви від 01.02.2010 року просить залишити без розгляду позовну вимогу про стягнення з відповідача немайнової шкоди в розмірі 2500 грн. Згідно ухвали суду від 01.02.2010 року зазначена вимога залишена без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 змінені позовні вимоги від 25.01.2010 року підтримав. Суду пояснив, що позивачка ОСОБА_3 з 1985 року проживає та зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1, своєчасно сплачує за постачання електричної енергії. В 1995 році набула право власності на вказану квартиру, однак вона не була новим наймачем. Після одержання попередження про відключення вона зверталася до відповідача для з'ясування обставин щодо наявності боргу, однак дані обставини відповідачем не були з'ясовані. Акт про відключення побутового споживача від 01.11.2007 року надійшов на адресу позивача, однак прізвище споживача було зазначене інше, а саме ОСОБА_4С, такої особи позивач не знає, ОСОБА_4 за даною адресою не проживає, з 1985 року у квартирі АДРЕСА_1 проживає та зареєстрована позивач ОСОБА_3 Просить визнати дії відповідача щодо припинення подачі електричної енергії неправомірними та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, позов не визнав, проти позову заперечив, однак в ході розгляду справи визнав факт відсутності боргу у позивача ОСОБА_3, суду пояснив, що позивач не зверталася до них з заявою про укладення договору. Попередження позивачу передавалося 10.09.2007 року, тому вони не порушили місячний термін, який надається перед відключенням. На даний час у квартиру електрична енергія подається, про суму боргу повідомлення було направлене помилково.
Свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні показала, що вона працівник енергопостачальної компанії, вона знімає показання або роздає попередження про відключення світла. Як вручала дане попередження не пам'ятає.
Вислухавши позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що в ході розгляду справи встановлені факти та обставини, що відповідають правовідносинам, які регулюються ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України “Про електроенергетику”, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування електричною енергією.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 1985 року проживає та зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1, своєчасно сплачує за постачання електричної енергії. В 1995 році набула право власності на вказану квартиру. Позивач ОСОБА_3 не є новим наймачем (власником) квартири. Після одержання попередження про відключення ОСОБА_3 зверталася до відповідача для з'ясування обставин щодо наявності боргу, однак дані обставини відповідачем не були з'ясовані. Акт про відключення побутового споживача від 01.11.2007 року надійшов на адресу позивача, однак прізвище споживача було зазначене інше, не ОСОБА_3, а ОСОБА_4 Особа ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 не проживає, з 1985 року у квартирі АДРЕСА_1 проживає та зареєстрована позивач ОСОБА_3 Представник відповідача визнав факт відсутності боргу у позивача ОСОБА_3 перед відповідачем в розмірі 425,54 грн., що зазначений в акті про відключення побутового споживача від 01.11.2007 року. Припинення подачі електричної енергії тривало з 29.01.2008 року по 27.02.2008 року.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п 7 ПКЕЕ, для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання.
Відповідно до п. 27 ПКЕЕ, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
В силу ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого невстановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Законодавець передбачає дві форми вчинення правочину: усну й письмову. У тих випадках, коли закон не встановлює обов'язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд. Якщо ж для даного правочину письмова форма є необов'язковою, він може вважатися вчиненим за умови вчинення сторонами таких дій, що засвідчують їхню волю до настання бажаного результату.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
В даному випадку не укладення договору у письмовій формі не тягне його недійсність.
Позивач своєчасно сплачувала за надання електричної енергії до її квартири, заборгованості не існувало, тому не було підстав для припинення подачі електричної енергії у квартиру АДРЕСА_1.
За таких обставин суд дійшов висновку що відповідач неправомірно припинив подачу електричної енергії споживачу ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1, тому позов підлягає задоволенню.
Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правовою допомогою в розмірі 2000 грн., суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Частина 2 ст. 59 Конституції України визначає, що для надання правової допомоги при вирішенні справ в судах та інших державних органах діє адвокатура. Однак правову допомогу учасникам судового процесу можуть надавати також інші спеціалісти в галузі права.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 79 ЦПК України, видами судових витрат є судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. В силу ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи. Відповідно до ст. 56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до матеріалів справи між позивачем ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до затверджених Постановою КМУ від 27.04.2006 року № 590 «Граничних розмірів компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», витрати на оплату правової допомоги компенсуються з урахуванням часу роботи особи, яка надає правову допомогу. При цьому суд враховує, що процесуальний статус особи яка надає правову допомогу, передбачений ст. 56 ЦПК України.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Суд вважає за необхідне роз'яснити, що сторони можуть нести інші витрати, пов'язані з розглядом справи, однак до таких витрат не застосовуються правила глави 8ЦПК України, і вони не підлягають будь-якому стягненню або компенсації в межах цивільного судочинства.
Тому суд не вбачає можливості задовольнити в повному обсязі вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
Однак враховуючи, наданий суду договір № 132/07 від 03.04.2007 року про надання правової допомоги та квитанцію № 001509 від 25 січня 2009 року про сплату 2000 грн. за ведення цивільної справи, суд вважає, що дана вимога може бути задоволена в межах встановлених Постановою КМУ від 27.04.2006 року № 590.
Надаючи правову допомогу представник позивача ОСОБА_1 (ОСОБА_6М.) знаходився в судових засіданнях:
22.04.2008 року з 12.49 год. по 13.00 год. (11 хв.);
28.05.2008 року з 10.47 год. по 11.30 год. (43 хв.);
01.10.2008 року з 12.54 год. по 13.13 год. (19 хв.);
06.11.2008 року з 15.33 год. по 16.00 год. (27 хв.);
05.03.2009 року з10.49 год. по 11.10 год. (21 хв.);
22.04.2009 року з 12.04 год. по 12.36 год. (10 хв. - перерва з 12.05 год. по 12.27 год.);
03.07.2009 року з 15.37 год. по 15.38 год. (1 хв.);
25.01.2010 року з 15.31 год. по 16.49 год. (1 год. 09 хв. - перерва з 16.02 год. по 16.11 год.);
01.02.2010 року з 17.16 год. по 17.38 год. (22 хв.).
Загальний час знаходження в судовому засіданні - 3год. 43 хв.
Граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ (правова допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою строною) не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
З урахуванням загального часу знаходження в судовому засіданні, що дорівнює 3год. 43 хв., розумності і справедливості, не перевищуючи суму, яка обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи, з утахуванням розміру мінімальної заробітної плати за 2007-2010 роки, суд вважає, що задоволенню підлягає сума в розмірі 200 грн.
Суд вважає, що в порядку ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути з відповідача на користь позивача 08грн. 50 коп. - судовий збір, а також 07,50 грн. - витрати на ІТЗ, що були сплачені позивачем при звернені до суду.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 16 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 8, 10, 11, 31, 88, 208, 212, 214, 215, ЦПК України, суд -
Позовні вимоги позивача ОСОБА_3 до відповідача ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Криворізьких міських електричних мереж про визнання дій по припиненню постачання електричної енергії неправомірними - задовольнити.
Визнати дії ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Криворізьких міських електричних мереж по припиненню постачання електричної енергії у квартиру АДРЕСА_1, за період з 29.01.2008 року по 27.02.2008 року - неправомірними.
Стягнути з ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Криворізьких міських електричних мереж на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 08 грн.50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 грн. 50 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 200 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку позивачем до набрання законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Апеляційне оскарження здійснюється шляхом подачі через суд першої інстанції, який постановив рішення апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: _______________________ Ю.В. Дурасова