Справа №22-ц-2419 2008 року Головуючий в 1 інстанції Головко О.В.
Категорія: 52 Доповідач: Прокопчук Л.П.
2008 року жовтня місяця 16 дня колегія Суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Прокопчук Л.П.
Суддів: Вадзінського В.О.,
Бездрабко В.О. при секретарі: Остренко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 05 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" про стягнення середнього заробітки за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів, -
21 березня 2008 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що після звільнення з підприємства 09 жовтня 2007 року відповідач з нею повністю не розрахувався і тому рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 05 грудня 2007 року з ВАТ "Херсонські комбайни" на її користь стягнено заборгованість по заробітній платі у розмірі 3488, 34 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 1650 грн.
Оскільки після постановления рішення воно відповідачем не виконане, вважає, що ВАТ "Херсонські комбайни" зобов'язане сплатити їй середній заробіток відповідно до вимоги ст.117 КЗпП.
Через інфляційні процеси її заробітна плата знецінена, тому відповідач зобов'язаний нарахувати і компенсацію, втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Просила суд стягнути на її користь з ВАТ "Херсонські комбайни" середній заробіток відповідно до вимог ст.117 КЗпП за весь період затримки по день фактичного розрахунку та зобов'язати відповідача виплатити компенсацію за період з липня 2007 року по день фактичного розрахунку.
Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 05 серпня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом вимог закону та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просила його скасувати і постановити нове про
задоволення її позовних вимог.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у ній та просила скасувати рішення суду і постановити нове, задовольнивши її вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про день слухання справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що рішенням Суворовського районного суду М.Херсона від 05 грудня 2007 року на користь ОСОБА_2 стягнено з ВАТ "Херсонські комбайни" заборгованість із заробітної плати, середній заробіток за затримку при звільненні.
Однак, це рішення суду не було виконане відповідачем, у зв'язку з чим позивачка заявила позовні вимоги про застосування ст.117 КЗпП та просила стягнути середній заробіток станом на день остаточного розрахунку, тобто фактично порушувалося питання про стягнення суми - за невиконання рішення.
Оскільки трудовим законодавством і в тому числі ст.117 КЗпП України не передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судових рішень по трудових спорах, районний суд правильно відмовив ОСОБА_2 у позові, постановивши в цій частині законне та обгрунтоване рішення.
Що стосується рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати, то на думку колегії в цій частині рішення суду є незаконним, а тому воно підлягає скасуванню з таких підстав.
Компенсація втрати частини заробітної плати провадиться відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 підприємствами установами та організаціями всіх форм власності і господарювання у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати у разі затримки на один і більше календарних місяців.
Із вищезазначених вимог закону вбачається, що саме підприємства, установи та організації зобов'язані провадити нарахування компенсації у разі порушення строків виплати.
Це означає, що працівник у разі ненарахування компенсації підприємством має право звернутися із відповідною заявою до суду.
Зазначеним спростовується висновок суду першої інстанції про те, що громадянин попередньо має звернутися з відповідною заявою до роботодавця.
Згідно з вимогами ст.233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого суду.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачці ОСОБА_2 була нарахована, проте не виплачена заробітна плата у період з липня по 09 жовтня 2007 року, тому відповідач і повинен був нарахувати відповідну компенсацію.
Доказів того, що нарахування компенсації відповідачем проводились в матеріалах справи немає.
Тому позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача виплатити їй компенсацію за затримку виплати заробітної плати у період з липня
2007 року по день фактичної виплати, а саме 05 грудня 2007 року (день постановленяя рішення про стягнення заробітної плати) є такими, що підлягають задоволенню, а рішення суду в цій частині скасуванню.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК, в силу ст.233 КЗпП, ст.1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 05 серпня 2008 року в частині відмови у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів скасувати і постановити нове.
Зобов'язати відкрите акціонерне товариство "Херсонські комбайни" виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.