Справа №22ц-2086, 2008 р Головуючий у 1-й інстанції Колєсніченко Т.В. Категорія 49 Доповідач - Лісова Г.Є.
2008 року жовтня місяця 1 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є. Суддів: Семиженка Г.В., Приходько Л.А. при секретарі Борисовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 1 липня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа відділ опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної ради в м. Херсоні про позбавлення батьківських прав
встановила:
Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 1 липня 2008 року в позові ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду представник позивача ОСОБА_1 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали з підстав викладених у ній, просять її задовольнити, рішення суду скасувати як незаконне.
Відповідачка та її представник апеляційну скаргу не визнали, вважають, що її слід відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, суд правильно виходив з того, що підстави для позбавлення її батьківських прав відсутні.
Стаття 164 СК України містить вичерпні підстави для позбавлення батьківських прав.
Як вбачається зі змісту поданої ОСОБА_2. заяви він просить позбавити ОСОБА_3. батьківських прав з тих підстав, що вона ухилялася від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини після її народження, а також жорстоко поводилася з дитиною, що негативно впливало на виховання дитини та її розвиток.
Проте позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 21.11.2003 року, від якого мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18.11.2005 року шлюб між ними розірвано і за згодою матері визначено місце проживання дитини з батьком ОСОБА_2. Однак і після розірвання шлюбу сторони продовжували до листопада місяця 2007 року проживати разом в будинку АДРЕСА_1 і спільно виховувати дитину. В цей період ОСОБА_2. не пред»являв відповідачці будь-яких претензій щодо неналежного виховання дитини, а також не звертався ні до органів опіки і піклування, ні до міліції з приводу зловживання відповідачкою своїми батьківськими правами, а саме: жорстокого поводження з дитиною, ухилення від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини.
Суд правильно не прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_6 про те, що дівчинка боїться матері, оскільки ОСОБА_6 почала працювати нянею дитини з 12.01.2008 року, коли ОСОБА_4. уже в будинку не проживала, а тому не могла бачити, яке було відношення відповідачки до своєї дитини. Показання свідка ОСОБА_7 про те, що вона займалася дитиною, коли останній було 8 місяців, також не свідчать про характер взаємовідносин матері з дитиною і не можуть бути підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав, тому що ОСОБА_7 в цей період працювала нянею і виконувала свої обов»язки. Крім того, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не навели фактів жорстокого поводження матері з дитиною та ухилення від виконання своїх обов»язків, які б можна було вважати встановленими на підтвердження заявлених вимог і застосування крайнього заходу впливу на відповідачку - позбавлення її батьківських прав. Також показання зазначених свідків спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які підтвердили факт належного виховання відповідачкою своєї дитини, піклування про неї та турботу, а також показали, що позивач перешкоджає ОСОБА_3 спілкуватися з дитиною з того часу, як вона не проживає в будинку.
Даний факт підтверджується також тією обставиною, що рішенням виконкому Дніпровської районної ради у місті Херсоні №37 від 11.01.2008 року ОСОБА_3 за її заявою визначено дні побачень з малолітньою дочкою ОСОБА_4 протягом шести місяців кожного тижня у вівторок з 18 до 20 та суботу з 10 до 18 години по місцю проживання дитини вАДРЕСА_2. Та обставина, що відповідачка погодилася з вимогою позивача спілкуватися з дитиною по місцю її проживання з батьком, свідчить про її прихильність до дитини, а також бажання брати участь у її вихованні.
Із наявних у справі доказів вбачається, що фактично між позивачем та відповідачкою виник конфлікт у зв»язку з тим, що ОСОБА_2. не бажав виконувати рішення виконкому, яким визначено дні зустрічі відповідачки з дитиною. Так, зустрічі ОСОБА_3. з дочкою 26.01., 19.02., 26.02., 6.04 2008 року закінчилися викликом працівників охоронної фірми «Арсенал», яка надає позивачу послуги, як «Віп-клієнту» та складанням актів про недопустиму поведінку ОСОБА_3. в присутності дитини. Саме з цих підстав ОСОБА_3 просила представника органу опіки і піклування бути присутньою під час її чергової зустрічі з дитиною, а пізніше подружжя ОСОБА_11, хресних батьків ОСОБА_4, з якими її до дитини не допустили.
За таких обставин доводи апелянта про те, що відповідачка не виконувала рішення виконкому, оскільки приходила до дочки з особами, на яких це рішення не поширюється, не відповідають обставинам справи.
Суд обґрунтовано не взяв до уваги результати дослідження Херсонської міської Асоціації психологів і психотерапевті від 5-8.05 2008 року, які одержано з порушенням порядку, встановленого законом. Доводи апелянта про те, що за своїм статусом - це є висновок спеціаліста, якому повинна бути надана оцінка як непрямому доказу не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до ст. 54 ЦПК спеціаліст залучається для участі у цивільному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, які не є
засобом доказування у справі.
Оскільки суду не було надано всіх необхідних доказів для проведення психолого-психіатричної експертизи, то суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про її призначення. Колегія суддів не знайшла підстав для призначення психолого-психіатричної експертизи відносно матері дитини і під час розгляду справи апеляційним судом.
Отже, оскільки в процесі розгляду справи не знайшли свого підтвердження ті обставини, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків, жорстоко поводиться з дитиною, суд обгрунтовано, в інтересах дитини, яка має право на безперешкодне спілкування як з батьком так і з матір»ю, з додержанням норм матеріального права відмовив у задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_3. батьківських прав. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність рішення постановленого з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 1 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.