04 листопада 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Плавич Н.Д., Суворова В.О.
при секретарі - Кодінцевої С.В. за участі відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 2 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та колишньої дружини, -
встановила:
У березні 2008 року позивачка звернулась до суду з позовом, уточнивши який зазначила, що з грудня 2006 року перебувала у шлюбі із відповідачем, від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в теперішній час позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, відповідач не проживає із позивачкою і не приймає участі у витратах на утримання доньки має нерегулярний, мінливий дохід.
Враховуючи вищевикладене, просила постановити рішення яким стягувати з відповідача з дня звернення до суду щомісячно аліменти в твердій грошовій сумі: в розмірі 2000 грн. на утримання неповнолітньої доньки, до досягнення дитиною повноліття 08 червня 2025р., та 1 000 грн. на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку 08 червня 2010 року.(а.с.2-6, 8)
Відповідач вимоги визнав частково, зазначав, що має можливість сплачувати аліменти в розмірі 200 грн. на утримання доньки та 100 грн. на утримання дружини.(а.с.36-52)
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 2 липня 2008 року позовні вимоги задоволено частково, постановлено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти з 07 березня 2008 року щомісячно в розмірі 538 грн. на користь дитини до досягнення нею повноліття, та 647 грн. на користь позивачки до досягнення дитиною трьохрічного віку, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, суд допустив негайне виконання рішення, (а.с. 53-56, 66)
В апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду першої інстанції змінити і зменшити розмір аліментів.(а.с. 62-63)
В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи скарги, яку попросили задовольнити.
Позивачка та її представник були повідомлені належним чином про розгляд справи про що в справі є докази (а.с. 88-90) до суду не прибули, про причини неявки не
Справа № 22ц-4246/08 Категорія ЦП: 48
Головуючий у першій інстанції Бжассо Н.В. Доповідач Левенець Б.Б.
повідомили. За таких обставин і зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК
України така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно CT.CT.182, 184 СК України, роз'яснень, що містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України, тобто не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням наведеного і вимог ст. 58 Закону України , Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07р. №107-УІ, розмір аліментів на неповнолітню дитину, що має сплачувати відповідач з 07 березня 2008 року не може бути меншим 157, 80 грн.(526 грн. х 30%).
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу(ч. 1 ст. 76 СК України).
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 80 Сімейного кодексу України розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч.3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 p. N 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати(доходу) цієї особи.
Як видно із матеріалів справи, сторони із 30 грудня 2006 року до 24 квітня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.3, 4, 16), відповідач не проживає із позивачкою, доказів того, що відповідач приймає участь у витратах на утримання дитини у справі немає.
Відповідач заявив, що навчається в аспірантурі Одеської національної морської академії, йому встановлено стипендію в розмірі 734 грн., має можливість сплачувати аліменти в сумі 200 грн. на утримання доньки та 100 грн. на утримання колишньої дружини, його пояснення про навчання і розмір стипендії підтверджуються довідкою, (а. с. 17, 92-94)
Цих обставин сторони не заперечували в суді. (а.с. 36-52)
До суду не надано доказів отримання відповідачем більшого заробітку або наявності іншого майна, виходячи з якого можливо б було визначити більший розмір аліментів, тому розмір аліментів має бути визначений на доньку - 200 грн., на позивачку -150 грн., ця сума аліментів не перевищує половини доходу, що отримує відповідач щомісячно.
Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року,
яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Тому, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, яким на відповідача покладено обов'язок щодо забезпечення дитини та колишньої дружини поза межами фінансових можливостей умов життя відповідача суперечить вищевказаним вимогам названої Конвенції, вимогам СК України, а тому не може бути визнано обґрунтованим.
При цьому колегія суддів, враховує, що у випадку збільшення доходів(витрат) відповідача, позивачка не позбавлена можливості звернутись до суду із відповідним позовом про збільшення розміру сплачуваних аліментів.
Відповідно до вимог пп. 4 ч.3 ст. 81, ст. 88 ЦПК України, із відповідача на користь держави слід стягнути 51 грн. державного мита та 7, 50 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч. 1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 2 липня 2008 року змінити, постановити рішення яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Одеси, ідентифікаційний № НОМЕР_1, зареєстрований за адресоюАДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання Доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 200(двісті) гривень щомісячно, починаючи з 07 березня 2008 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до 08 червня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Одеси, ідентифікаційний № НОМЕР_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 на її утримання аліменти у розмірі 150(сто п'ятдесят) гривень щомісячно, починаючи з 07 березня 2008 року до досягнення донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку, тобто до 08 червня 2010 року.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, на користь держави 51(п'ятдесят одну) гривню державного мита та 7(сім) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.