29 жовтня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ткачук О.О.
суддів Косогор Г.О. Ісаєвої Н.В.
при секретарі Ісаєвої Ю.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та визнання особи такою, що прийняла спадщину,
встановила:
У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та визнання особи такою, що прийняла спадщину.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є двоюрідним братом ОСОБА_3. На підставі свідоцтва про право власності на житло від 22 листопада 1994 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало у рівних частках кожному 298/100 квартири АДРЕСА_1.
У 2005 році ОСОБА_5 поламав ногу, в результаті чого не міг самостійного пересуватися та себе обслуговувати. Оскільки у нього з ОСОБА_3 були чудові відносини, він вирішив допомагати своєму двоюрідному братові, для чого на протязі двох років практично кожного дня приходив до свого брата, готував йому їжу, прав білизну, запрошував лікарів, купував медикаменти. Він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням взяти на себе обов'язок по утриманню та догляду за ОСОБА_3, однак ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги ОСОБА_3 Після того, як він дізнався, що ОСОБА_3 помер, він оплатив усі витрати, які пов'язані з похованням ОСОБА_3 Після похорон він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з вимогою про повернення йому грошових коштів, які були ним витрачені на догляд та поховання ОСОБА_3, однак грошей йому не повернули, а тому він вважав, що набув першочергове право на отримання спадщини, яка відкрилася після смерті двоюрідного брата. Він вважав себе особою, такою, що прийняла спадщину, оскільки двічі звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак першого разу йому біло відмовлено у прийнятті заяви, оскільки він не представив документи, підтверджуючі родині відносини з ОСОБА_3, а другого разу у зв'язку з тим, що з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2, рідна сестра ОСОБА_3, тобто спадкоємниця другої черги.
Справа №22ц-4347/2008 р.
Головуючий 1- ої інстанції
Калініченко Л.В. Категорія: 37 Доповідач: Ткачук О.О.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтримав свої позовні вимоги, відповідачка позов не визнав.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2008 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п. 1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до п.6 Постанову Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» « Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців, або територіальної громади), а відповідно до ч.4 п.6 вищевказаної постанови «вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другої ст. 1259 ЦК України.»
Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ним спадщини або відмови від її прийняття.
Позивачем були заявлені вимоги на підставі ст. 1264 ЦК України, тобто, він у позовній заяві посилався на те, що у період хвороби до смерті спадкодавця проживав разом з ним за адресою: АДРЕСА_1, доглядав за ОСОБА_7, готував йому їжу, і таке інше.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому частину квартири.
До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася рідна сестра ОСОБА_3, тобто спадкоємниця другої черги ОСОБА_2
Також з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори двічі звертався ОСОБА_1, однак йому було відмовлено у прийняття заяви, оскільки він не надав документи, підтверджуючі родині відносини з ОСОБА_3, а другого разу у зв'язку з тим, що з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2, рідна сестра ОСОБА_3, тобто спадкоємниця другої черги.
Заявляючи вимоги про усунення ОСОБА_2 від спадщини, ОСОБА_1 вважав, що у відповідності до ч.3 ст. 1224 ЦК України ОСОБА_2 необхідно усунути від права на спадкування, оскільки, по-перше, вона ухилялася від надання, допомоги ОСОБА_3, по-друге відмовилася від надання грошових коштів на поховання ОСОБА_3, по-третє ОСОБА_3 мав намір заповісти йому квартиру.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що позивач не довів у судовому засіданні, що таке усунення ОСОБА_2 від права на спадкування породжує для нього пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки , оскільки не довів, що він є спадкоємцем. Відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України, спадкоємцями 4 черги можуть бути особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття
спадщини. Відповідно до вимог ч.3 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права, та обов'язки, які не обов'язково мають бути обов'язками щодо взаємного утримання. Вони можуть бути цивільно - правовими, пов'язаними з придбанням.
Судова колегія погоджується з твердженням суду, що ОСОБА_1 не надав суду доказів стосовно наявності у нього сімейних правовідносин на протязі п'яти років зі спадкодавцем, а тому у нього не було підстав для звернення з вимогами про усунення спадкоємця від права на спадкування.
Також суд першої інстанції вірно визнав не підлягаючим задоволенню й позов ОСОБА_1 у частині визнання його такою особою, що прийняла спадщину.
Посилання позивача, то його представника на те, що він є двоюрідним братом покійного, також не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.
Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.