Справа № 10-309/08 Головуючий у 1-й інстанції:
Категорія: санкція Малюк Т.О.
Доповідач: Куценко О.В.
31 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Погорєлової Г.М.
суддів: Олещук Т.Л., Куценко О.В.
за участю: прокурора Буц Г.О.
захисника ОСОБА_2
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2008 року, якою стосовно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, обвинуваченого в скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст.212, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 212-1, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч.3 ст.27, ч.2 ст.358, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205 КК України
- обрано міру запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст.212, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 212-1, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч.3 ст.27, ч.2 ст.358, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205 КК України.
18 жовтня 2008 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 115 КГЖ України.
21 жовтня 2008 року слідчий прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з поданням погодженим з заступником прокурора Миколаївської області про обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, посилаючись на те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком більш як три роки, перебуваючи на волі погрожує фізичною розправою свідкам, може продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі.
21 жовтня 2008 року Центральним районним судом м. Миколаєва строк затримання ОСОБА_3 продовжено до 10 діб.
1. 27 жовтня 2008 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення за ч.3 ст. 27, ч.3 ст.212, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 212-1, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч.3 ст.27, ч.2 ст.358, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205 КК України.
2. 28 жовтня 2008 року Центральним районним судом м. Миколаєва ОСОБА_3 обрано міру запобіжного заходу у виді взяття під варту. Приймаючи таке рішення, суд вказав на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком більш як на три роки, перебуваючи на волі погрожував фізичною розправою свідкам, перешкоджати встановленню істини по справі.
В апеляції захисник ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, посилається на те, що ОСОБА_3 безпідставно обвинувачується в скоєнні ряду злочинів, так як не являється службовою особою, не засновував підприємств тому не є спеціальним суб'єктом інкримінуємих йому злочинів. Крім того, раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, страждає на гіпертонічну хворобу.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні ряду тяжких та особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання на строк більше як три роки, перебуваючи на волі намагався перешкоджати встановленню істини по справі, погрожував свідкам фізичною розправою. Тому суд обґрунтовано прийшов до висновку , що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.
При вирішенні питання про обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, судом дотримано вимог ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, тому підстав для зміни чи скасування постанови суду немає.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» при розгляді подання про взяття під варту суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини обвинуваченого, розглядати й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи.
Тому доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 пред'явлено неконкретизоване обвинувачення, яке ґрунтується на припущеннях - є безпідставними, так як виходять за межі компетенції суду при вирішенні питань пов'язаних з обранням запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -
Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2008 року стосовно ОСОБА_3 залишити без зміни.