Справа № 11-661 2008 року Категорія: ст. 186 ч.2 КК України
Головуючий у першій інстанції Сорочан А.В.
Доповідач апеляційного суду Куценко О.В.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Царюка В.В.
суддів Губи О.О., Куценко О.В.
при секретарі Захарченко О.В.
за участю прокурора Краснікової К.Г.
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
"14" жовтня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2008 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Льгов , Курської області, Росія, мешканець с Прилиманське Овідіопольського району Одеської області, не судимий,
- засуджений за ч.2 ст. 286 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на три роки обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 6000 грн. кожному в порядку відшкодування моральної шкоди, на користь Одеського НДІСЕ 813 грн. 80 коп. -
відшкодування витрат за проведені експертизи.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним в тому, що він 30 вересня 2007 року, біля 18-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та немаючи посвідчення на право керувати транспортними засобами, керуючи автомобілем «ВАЗ - 21061», реєстраційний № НОМЕР_1, належним ОСОБА_8, рухаючись по вул. Миру в с Нововасилівка Врадіївського району Миколаївської області, порушив п.п. 1.5, 1.10, 2.1 «а», 2.9 «б», 2.3 «б» , 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, проявив безпечність та неуважність до зміни обстановки дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував ширину дорожнього покриття, , не вжив заходів до зниження швидкості і не впоравшись з керуванням транспортного засобу виїхав за межі проїжджої частини дороги вправо, де здійснив наїзд на ОСОБА_9, спричинивши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці події.
В апеляції потерпіла ОСОБА_10 просить вирок суду змінити, призначити ОСОБА_4 більш сувору міру покарання, посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому судом призначено ОСОБА_4 надто м'яку міру покарання, яка не відповідає особі засудженого та тяжкості вчиненого ним злочину.
Захисник ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України. Вважає, що суд при призначенні покарання не в достатній мірі врахував те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину та хвору матір, повністю відшкодував матеріальну шкоду і частково моральну шкоду.
В запереченнях прокурор , посилаючись на законність і обґрунтованість вироку, просить апеляції потерпілої та захисника залишити без задоволення, а вирок суду без зміни.
Заслухавши доповідь судді, потерпілу ОСОБА_5, яка підтримала свою апеляцію, засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію захисника, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оцінивши перевірені докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку
про доведеність вини засудженого ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої. Дії ОСОБА_4 вірно судом кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.
Покарання засудженому судом призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів та особи засудженого ОСОБА_4, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання.
Як обтяжуюча покарання обставина, судом враховано вчинення ОСОБА_4 злочину в стані алкогольного сп'яніння . Як пом'якшуючі покарання обставини судом враховано щире каяття, повне відшкодування матеріальної шкоди та часткове відшкодування моральної шкоди , знаходження у засудженого на утриманні малолітньої дитини та хворої матері. Врахувавши обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_4 більш м'яке покарання , ніж передбачено законом, застосувавши ст. 69 КК України і вірно прийшов до висновку, що дане покарання є необхідним і достатнім для його виправлення. Тому підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
Апеляції потерпілої ОСОБА_5, захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2008 року стосовно ОСОБА_4 залишити без зміни.