Справа №22ц/1855 Головуючий у суді 1-ої інстанції Коломієць О.С.
Категорія 42 Доповідач Зарицька Г.В.
Іменем України
08 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої Зарицької Г.В.
суддів: Снітка C.O., Олексієнка М.М.
при секретарі Ганько Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу за позовом ВАТ „Електровимірювач" до Житомирського
міського відділу УМВС України в Житомирській області, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про виселення та
зняття з реєстраційного обліку за апеляційною скаргою ВАТ
„Електровимірювач" на рішення Богунського районного суду м. Житомира
від 19 вересня 2005 року
встановила:
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 вересня 2005 року в позові ВАТ „Електровимірювач" відмовлено за безпідставністю. В обгрунтування своїх висновків, суд виходив з того, що з відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір найму спірного жилого приміщення, а тому виселення його можливе за умови розірвання цього договору або визнання його недійсним з підстав, встановлених законом.
У апеляційній скарзі ВАТ „Електровимірювач" просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апелянт посилається на те, що при ухваленні рішення судом не враховані вимоги п.2 ст.782 ЦК України, відповідно до якого, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.. Крім того, суд не врахував, що термін дії договору найму жилого приміщення закінчився.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених до суду першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в цих межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 12 грудня 1999 року між ВАТ „Електровимірювач" та Богунським райвідділом м. Житомира УМВС України в Житомирській області був укладений договір найму жилого
приміщення, відповідно до якого відповідачу ОСОБА_4 була надана для проживання кімната жилою площею 12, 32 кв.м. в гуртожитку по вул. Лесі Українки в м. Житомирі строком на два роки. Згідно цього договору відповідачу була виділена кімната №817, куди він поселився з дружиною. Ордер на спірне житло ОСОБА_5 не видавався. Згідно листа начальника Житомирського MB УМВС України в Житомирській області від 01.11.2001 року термін дії договору найму спірного жилого приміщення було продовжено на один рік. У подальшому продовженні терміну дії договору найму жилого приміщення листом ВАТ „Електровимірювач "№111 від 5.12.2003 року начальнику Житомирського MB УМВС України в Житомирській області було відмовлено. Рішенням Житомирського міськвиконкому від 11.12.2003 року №747 гуртожитку по вул. Лесі Українки надано статус житлового будинку.
Відповідно до ст.99 ЖК України, на яку позивач посилався як на підставу своїх вимог, піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.
У разі припинення дії договору найму жилого приміщення одночасно припиняється і дія договору піднайму. Піднаймач і члени його сім'ї, а також тимчасові жильці зобов'язані негайно звільнити займане жиле приміщення. У разі відмовлення вони підлягають виселенню в судовому порядку, а з будинків, що загрожують обвалом, - в адміністративному порядку. Виселення проводиться без надання іншого жилого приміщення.
Оскільки при розгляді справи судом не встановлено, що відповідачі у спірне житло вселилися як тимчасові жильці чи піднаймачі, то підстав для задоволення позову немає.
Посилання апелянта на ст.782 ЦК України є безпідставним, оскільки вказана норма на дані правовідносини не поширюється.
Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ВАТ „Електровимірювач" відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 вересня 2005 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.