Іменем України
1 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого Снітка C.O.,
суддів: Кашапової Л.М.
Олексієнка М.М., при секретарі Ганько Ю.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом виконкому Коростенської міської ради в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу квартири нікчемним за апеляційними скаргами ОСОБА_6, виконкому Коростенської міської ради на рішення Коростенського міськрайонного суду від 23 липня 2008 року,
У квітні 2007 року виконком Коростенської міської ради як орган опіки і піклування в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати нікчемним договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 31 січня 2007 року між ОСОБА_6-продавцем та ОСОБА_7- покупцем на підставі ст.224 ЦК України. В обгрунтування позову позивач посилався на те, що рішенням виконкому Коростенської міської ради від 15.03.2006 р. спірна квартира закріплена за неповнолітніми дітьми, опікуном яких був ОСОБА_6, а тому її відчуження без згоди органу опіки і піклування є незаконним. Судом до участі у справі в якості відповідача притягнуто ОСОБА_8, яка при укладенні договору купівлі- продажу діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_6
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Коростенського міськрайонного суду від 23 липня 2008 року в позові відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_6просить скасувати рішення суду та постановити нове про задоволення позовних вимог, оскільки вважає рішення незаконним, ухваленим при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням
Справа № 22ц-1853/08 Головуючий у суді 1-ї інстанції Куліченко М.В.
Категорія: 12 Доповідач : Снітко C.O.
норм матеріального права. Продаж квартири було вчинено без дозволу органу опіки і піклування незважаючи на те, що діти мали право користування даним жилим приміщенням, оскільки проживали в квартирі з моменту народження як члени сім'ї наймача. Суд цього не врахував.
Згідно ст. 12 ч.4 Закону України" Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" для здійснення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності, або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.
Згідно ст.247 ч.1 п.3 Сімейного Кодексу України дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. Таке ж право має і дитина, яка залишилася без піклування батьків і проживає у дитячому або медичному закладі ( п.2 ст. 248 СК України).
Суд знехтував також вимогами ч.3 п.3 ст. 71 ЖК України щодо збереження житла понад шість місяців у разі поміщення дитини на виховання в дитячий заклад протягом усього часу її перебування в цьому закладі.
Повертаючи на новий розгляд справу апеляційний суд у своїй ухвалі зазначив, що суд порушив вимоги процесуального законодавства, вирішивши питання про права і обов'язки дітей без участі навчальних закладів де перебувають діти. Цю вказівку апеляційного суду суд проігнорував.
У апеляційній скарзі виконком Коростенської міської ради просить скасувати рішення суду та постановити нове про задоволення позовних вимог , т.я. вважає, що воно прийнято помилково, з неповним з'ясуванням фактичних обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права. Посилається на ті ж обставини , що і ОСОБА_6 у своїй скарзі.
Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення у межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 п.3 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь- кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Із матеріалів справи видно, що вона вирішена судом у відсутності представників Денишивського дитячого будинку та Ушомирської школи- інтернату, яких суд про розгляд справи на 23.07.2008 р. не повідомляв.
11 липня 2008 року, коли ці заклади просили справу слухати у відсутності їх представників, справа судом розглянута не була.
У справі також немає даних про повідомлення третьої особи по справі ОСОБА_10 на 23.07.2008 р. Справа розглянута судом у її відсутності.
Скасовуючи попереднє судове рішення по справі апеляційний суд в ухвалі від 3.12.2007 р. зазначив, що розглянувши справу без участі закладів, в яких перебувають неповнолітні діти, суд вирішив питання про права і обов'язки неповнолітніх дітей, в інтересах яких заявлено позов, без участі їх законних представників.
Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.
Суд, в порушення ч.2 ст. 311 ЦПК України, знову розглянув справу без участі законних представників дітей, не виконавши ухвали вищестоящого суду та не
залучивши зазначених закладів до участі в справі відповідного ухвалою з дотриманням процесуального закону.
Крім того, суд у рішенні не навів мотивів, чому не прийняв до уваги цілого ряду законів, які захищають житлові права неповнолітніх дітей, та на які ОСОБА_6 і Коростенський міськвиконком посилались при заявленні позову та посилаються в апеляційних скаргах.
За таких обставин коли рішення суду постановлено з порушеннями процесуального та матеріального права, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене вище та у відповідності з вимогами закону вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія
Апеляційні скарги ОСОБА_6 та виконкому Коростенської міської ради задовольнити частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду від 23 липня 2008 року
скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього
моменту може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.