30 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Заполовського В.Й.
суддів: Забродського М.І., Миніч Т.І.,
при секретарі судового
засідання Прищепа О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним за апеляційною скаргою
представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5
Іванівни на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 липня
2008 року, -
встановила:
У липні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом.
Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_6, якій на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1. Після її смерті вона своєчасно звернулась до нотаріальної контори щодо вступу у спадщину де і дізналась, що спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_3 Вважала, що укладений заповіт повинен бути визнаний недійсним, як такий що укладений під фізичним та психологічним впливом з боку відповідачки - соціального працівника, яка не надавала належну допомогу ОСОБА_6, а лише скористалась її віком.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09 липня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_2 -ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, визнати заповіт №3-17 від 13.09.2001 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 недійсним.
Вказує, що судом не допитані свідки за її клопотанням, рішення ухвалено на неповно з'ясованих обставинах, що мають істотне значення по
Справа №22ц/1716 Головуючий у суді 1 -ї інст. Григорусь Н.Й .
Категорія 37 Суддя-доповідач Заполовський В.Й.
справі, не дана належна оцінка наявним у справі доказам, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, якій на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1.
13 вересня 2001 року ОСОБА_6 склала заповіт, згідно якого належну їй квартиру заповідала ОСОБА_3 - відповідачу по справі. Даний заповіт посвідчений державним нотаріусом Другої Державної нотаріальної контори м. Житомира та зареєстрований в реєстрі за № 3-17 від 13.09.2001 року. Після смерті спадкодавця відповідачка вступила у спадщину і 19.06.2007 року одержала свідоцтво про право на спадщину за заповітом та 11.07.2007 року зареєструвала право власності на зазначену квартиру.
Частиною 1 ст.231 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
Під насильством розуміється такий психічний або фізичний тиск на особу або її близьких, що спонукає до вчинення правочину ( побиття, катування, загроза вчинення таких дій в майбутньому ).
Відповідно до ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь - який час скасувати заповіт, скласти новий або внести до нього зміни.
Згідно ст.1257 ЦК України, заповіт може бути визнано недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про визнання заповіту недійсним, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем та її представником, відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, не доведено наявність будь - якого психічного або фізичного впливу з боку спадкоємця ОСОБА_3, чи іншої особи на спадкодавця ОСОБА_6 по вчиненню правочину, тобто заповіту від 13.09.2001 року. Крім того, волевиявлення спадкодавця було вільним та направлено на укладання заповіту на ім'я відповідачки ОСОБА_3 Між укладанням заповіту (2001р.) та смертю, ОСОБА_6 ( 2006 р.) пройшов значний проміжок часу, за який остання мала можливість скасувати чи змінити оскаржуваний заповіт.
Доводи представника позивачки, що судом не допитані за її клопотанням свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - безпідставні. Як вбачається з матеріалів справи та технічного запису фіксування судового процесу суд, відповідно до норм процесуального закону, розглянув заявлені нею клопотання та обгрунтовано відмовив в їх задоволенні. Зокрема про допит в якості свідка ОСОБА_9, оскільки остання була присутня в залі судового засідання при розгляді зазначеної справи. Клопотань про допит в якості свідка ОСОБА_10 в суді першої інстанції не надходило.
Таким чином, доводи апеляційної скарги виснрвки суду не спростовують, не містять посилань на порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення, а тому відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.