Справа № 10-1077 Суддя 1 інстанції: Мороз Л.І.
Категорія: 186 ч.3 КК України Доповідач: Смірнова В.В.
15 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Смірнової В.В.
суддів Половінкіна Б.О., Калашникова В.М.
з участю прокурора Атаманова A.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції на постанову судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 3 жовтня 2008 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красний Лиман, Донецької області українця, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,
9 липня 2008 р. слідчим СВ Краснолиманського MB ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа, відносно неповнолітнього ОСОБА_1, за фактом відкритого викрадення чужого майна, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
1. 27 липня 2008 p. слідчим СВ Краснолиманського MB ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 вищевказана кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України була перекваліфікована на ч.3 ст. 186 КК України.
2. 28 липня 2008 р. на підставі ст.115 КПК України ОСОБА_1, було затримано, за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.
28 липня 2008 р. ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення, в тому що він 2 липня 2008 року приблизно о 5 год. , з метою тайного викрадення чужого майна, переліз через забір і проникнув на територію домоволодіння № 18 по вул. . ОСОБА_3, г. Красний Лиман Донецької області, де викрав металеві речі. Крім того, у ході проведення слідчо-оперативних дій було встановлено, що в квітні місяці 2008 p., біля 22 год. неповнолітній ОСОБА_1, за попередньою змовою та спільно з неповнолітнім ОСОБА_4, ОСОБА_5, умисно, з корисних мотивів, переслідуючи мету викрадення чужого майна, шляхом відкриття вхідних дверей , які ведуть у гараж, проникли у приміщення, яке розташовано за адресою: Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Оборона, 22, звідки тайно викрали майно, заподіявши потерпілому ОСОБА_6, матеріальну шкоду на суму 1718, 97 грн.
З жовтня 2008 року постановою Краснолиманського міського суду Донецької області ОСОБА_1 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
В апеляції прокурор прохає скасувати постанову суду за тих підстав, що суд при обранні міри запобіжного заходу не взяв до уваги особу ОСОБА_1, який деякий час знаходився у розшуку, а також те, що може ухилятися від слідства та суду й продовжити злочинну діяльність.
Вислухав доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, ознайомившись з витребуваними матеріалами справи, на підставі яких було відмовлено в обранні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає за таких підстав.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, який згідно з діючим законодавством є тяжким злочином.
По справі є підстави для обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні саме зазначеного злочину.
Разом з тим, відмовляючи в задоволенні подання про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суддя правильно взяв до уваги конкретні обставини справи, а також дані про особу ОСОБА_1, який є неповнолітнім, раніше не судимий, має родину, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживания та обгрунтовано
прийшов до висновку, що слідчим не представлено ніяких даних про те, що він може скритися від слідства та суду та перешкодити встановленню істини по справі.
Тому судова палата визнає правильним підтримати переконання судді в тому, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК, і його належної поведінки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області, -
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції - залишити без задоволення.
Постанову судді Краснолиманського міського суду Донецької області від З жовтня 2008 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, на ухвалу не може бути внесено подання прокурора.