Справа № 22-3610/ 2008 р. Головуючий у 1 інстанції- Сазонова М.Г.
Категорія 24 Доповідач- Рецебуринський Ю.Й.
14 липня 2008 року Апеляційний суд Донецької області
в складі: головуючого - Бугрим Л.М.
суддів- Рецебуринського Ю.Й., Зінов'євої А.Г. при секретарі- Бєжині В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго"
на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 3 квітня 2008 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго" (далі-ВАТ) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по оплати за комунальні послуги,
Рішенням Старобешівського районного суду від 3 квітня 2008 р. позов задоволено частково- з відповідачів стягнуто солідарно заборгованість з оплати за комунальні послуги у розмірі 408, 56 грн., судові витрати, в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити їх позов в повному обсязі, стягнувши з відповідачів заборгованість у сумі 1 376, 61 грн.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилався на те, що суд безпідставно вказав, що між сторонами не був укладений договір на надання та споживання житлово- комунальних послуг і тому вважав, що не підлягають стягненню витрати позивача на опалення до вересня 2007 p., а лише з вересня 2007 p., хоча і після вересня 2007 р. такий договір не був укладений.
При розгляді справи апеляційним судом представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення скасувати з наступних підстав.
Відповідно до ст. 20 ч.3 п. 1, 5 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Як вбачається з доданих до справи документів, ВАТ є виконавцем послуг по експлуатації житлового фонду. Тобто відповідач повинен був звернутися до підприєметва-виконавця послуг з приводу складання такого договору.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачі ОСОБА_3. та ОСОБА_7 мають на праві власності АДРЕСА_1 і мешкають там з іншими рідними з реєстрацією. Вони увесь цей час є споживачами комунальних послуг, які надає ВАТ, однак не укладають з ним договору на надання житлово- комунальних послуг.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачі оплачували надані комунальні послуги не в повному обсязі, хоча від надання даної послуги вони не відмовлялись у встановленому законом порядку. Статтею 11 ч. 1 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. В даному випадку такою підставою є юридичний факт отримання відповідачкою комунальних послуг.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Той факт, що відповідачі не уклали договір про надання послуг не звільняє їх від виконання обов'язку по оплаті наданих послуги. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 309 ч.1 п.п.3, 4 ЦПК України, підставою для скасування рішення суду або його зміни є невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про те, що відповідачі не сплачували комунальні послуги на законній підставі, так як не був укладений договір між сторонами, хоча і в подальшому він не був укладений, тому заборгованість підлягає стягненню з них солідарно.
Заборгованість відповідача обчислена вірно, в межах строку позовної давності. Таким чином, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягала загальна сума- 1 374 грн. 61 коп. і судові витрати
Апеляційний суд вважає за необхідне постановити нове рішення по суті позовних вимог, так як це не вимагає дослідження нових доказів.
Керуючись ст. 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314 ч.2, 316, 218 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго" -задовольнити.
Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 3 квітня 2008 року скасувати і постановити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 солідарно заборгованість по оплаті за комунальні послуги за період з 1 вересня 2006 р. по 1 березня 2008 р. у сумі 1 374 грн. 61 коп., судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.