Справа № 357/14426/18
2-а/357/410/18
"07" грудня 2018 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. , розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: ОСОБА_2 міська державна нотаріальна контора, про визнання незаконною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та скасування арешту, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом 05.12.2018 року та просив визнати незаконною постанову від 15.06.2006 року серії АА №140378 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні за виконавчим документом №2-11905, виданим 06.06.2003 року Білоцерківським міським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП «Білоцерківтепломережа» боргу в сумі 401 грн. 82 коп., винесену державним виконавцем державної виконавчої служби м. Біла Церква ОСОБА_4 та скасувати арешт майна, а саме квартири за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пров. Героїв Крут, 32 А, кв. 132.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить її розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Як передбачено законодавцем у ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно п.1 ч.1ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Отже, статтею 20 змінено предметну юрисдикцію адміністративних судів, зокрема звужено предметну юрисдикцію загальних місцевих судів, як адміністративних судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України - учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як вбачається з поданого адміністративного позову ОСОБА_1, який не є стороною виконавчого провадження, просить визнати незаконною постанову про арешт майна боржника та скасувати арешт, тим самим оскаржує дії державного виконавця у виконавчому провадженні щодо виконання ним рішення ухваленого в порядку цивільного процесуального законодавства, а саме щодо стягнення з ОСОБА_3, боржника у справі №2-11905/2003 за позовом ТОВ «Масивтепломережа», боргу в сумі 401,82 грн.
Слід зазначити, що відповідно до п. 1, 2, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 року у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства. А позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У зв'язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред'являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.
Крім того, розділом VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень", ст. 447 ЦПК України, передбачене право учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, звернення до суду із скаргою в разі, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Отже, оскільки спірні правовідносини не мають ознак публічно-правового спору, суд дійшов висновку, що цей спір має вирішуватися судом за правилами цивільного судочинства. Тобто, позивач ОСОБА_1, в разі встановлення статусу боржника у виконавчому провадженні, має право звернутися до суду із скаргою на дії державного виконавця, або в разі якщо ОСОБА_1 не є боржником, має право звернутися до суду в позовному провадженні з вимогами про звільнення майна з-під арешту.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: ОСОБА_2 міська державна нотаріальна контора, про визнання незаконною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та скасування арешту, та роз'яснює позивачу, що дану справу належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору може бути повернута за клопотанням особи на підставі ухвали суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 20, 170, 171КАС України, суд,-
Відмовити у відкритті провадженні у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: ОСОБА_2 міська державна нотаріальна контора, про визнання незаконною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та скасування арешту, оскільки справа не підлягає розгляду в суді в порядку адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що дану справу належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
СуддяОСОБА_5