04 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2319/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Новітня енергія України» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року про залишення адміністративного позову без розгляду, головуючий суддя - Плеханова З.Б., постановлена о 13:15 год. у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом Приватне підприємство «Новітня енергія України» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ПП «Новітня енергія України» звернулося в суд з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити для Приватного підприємства «Новітня енергія України» з 1 серпня 2017 року коефіцієнт «зеленого» тарифу з урахуванням введення в експлуатацію ГЕС Шуми 13 травня 2016 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року адміністративний позов Приватного підприємства «Новітня енергія України» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ПП «Новітня енергія України» подало апеляційну скаргу на неї, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, судом неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що можливість використання досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам правовідносин, а в своїй ухвалі суд не дав оцінки таким доводам позивача.
В судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу, вважають оскаржену ухвалу суду незаконною та протиправною та повністю підтримали доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржену ухвалу суду законною та обґрунтованою та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов про зобов'язання вчинити певні дії подано після закінчення строку для звернення до суду, встановленого законодавством.
Як передбачено ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім цього, частиною 4 цієї статті передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позивач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що ним була реалізована можливість досудового врегулювання спору, як додатковий засіб правового захисту, наділений державою учасникам правовідносин, відтак ним не пропущено тримісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Однак, як видно з матеріалів справи, про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався з листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.09.2017 року №10064/17.3.2/7-17, на запит Приватне підприємство «Новітня енергія України» від 01.08.2017 року.
Таким чином, ще у вересні місяці позивачу стали відомі обставини, за захистом яких він звернувся із даним позовом.
Також позивач в подальшому реалізовував можливість досудового врегулювання спору шляхом надсилання клопотань та заяв про перегляд умов «зеленого» тарифу в березні та квітні 2018 року.
Однак, матеріали справи не містять підтвердження того, що впродовж жовтня 2017 року - березня 2018 року позивачем вчинялись заходи щодо досудового врегулювання спору або позивач звертався до суду із адміністративним позовом про захист своїх порушених прав та інтересів.
А з адміністративним позовом позивач звернувся до суду 08 травня 2018 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції суду, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Дотримання ж строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб»єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Однак, у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та переслідувати легітимну мету, враховуючи розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Позивач мав усі правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у розумні строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять, як і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Таким чином, ПП «Новітня енергія України» подано позовну заяву після закінчення строків, встановлених законодавством, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Новітня енергія України» залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року про залишення адміністративного позову без розгляду у справі №807/395/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький
Повний текст постанови складено 07.12.2018 року.