Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 грудня 2018 р. № 2040/8041/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 2040/8041/18 за позовом приватного підприємства "Тин" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними дій, скасування припису та постанови, -
Приватне підприємство "Тин" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо проведення 25.07.2018 інспекційного відвідування приватного підприємства "Тин";
- скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень № ХК1079/285/НД/2НД/АВ/П від 06.08.2018;
- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1079/285/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 30.08.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо проведення 25.07.2018 інспекційного відвідування приватного підприємства "Тин" є протиправними, а припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень № ХК1079/285/НД/2НД/АВ/П від 06.08.2018 та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1079/285/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 30.08.2018 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні інспекційного відвідування позивача, Головне управління Держпраці у Харківській області діяло з дотриманням норм чинного законодавства України, отже, і винесені припис та постанова про накладення штрафу є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Заступником начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області 25.07.2018 на підставі листа Харківської міської прокуратури № 2 прокуратури Харківської області № 04-09-7262-18 від 24.07.2018, наказу "Про проведення заходу державного контролю приватного підприємства "Тин" № 01.01-07/989 від 24.07.2018, направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об'єкту відвідування № 01.01-94/02/1924 від 24.07.2018 зроблено вихід за адресою здійснення діяльності ПП "Тин":61020, Харківська обл., м. Харків, просп. Постишева, буд. 99.
За вказаною адресою працівником відповідача встановлено фактичний допуск працівників до роботи без укладення трудових договорів. У зв'язку з тим, що позивач пояснень та документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування не надав, заступником начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1079/285/НД від 26.06.2018 та вимогу про надання документів № ХК1079/285/ПД від 26.06.2018.
Суд зазначає, що в судовому засіданні представник відповідача повідомив суд про те, що в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1079/285/НД від 26.06.2018 та у вимозі про надання документів № ХК1079/285/ПД від 26.06.2018 слід вважати вірною дату складення документів саме 26.07.2018.
У листі № 1808-02-01 від 02.08.2018, який адресований відповідачу, позивач зазначив, що враховуючи дату складання вимоги 26 червня 2018 року, в ПП "Тин" відсутні підстави вважати, що вимога винесена в межах повноважень та відсутні законні підстави для надання запитуваних документів та відповідних пояснень, оскільки вказані вище вимога та акт отримані позивачем уже після проведення інспекційного відвідування.
Оскільки вимога не виконана підприємством у встановлений строк, а саме, не надано інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування заступником начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1079/285/2НП від 31.07.2018 та вимогу про надання документів № ХК1079/285/2НД від 31.07.2018.
Вказаною вимогою зобов'язано директора ПП "Тин" у строк до 09:00 год 06.08.2018 надати відповідні документи та пояснення, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Листом від 06.08.2018 підприємство повідомило відповідача про те, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1079/285/2НП від 31.07.2018 та вимогу про надання документів № ХК1079/285/2НД від 31.07.2018 отримані позивачем лише 02.08.2018. Також, у вказаному листі зазначено, що вказані обставини не дали змогу перевірити наявність у заступника начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області службового посвідчення, а тому, відсутні підстави вважати, що вказана вимога винесена в межах повноважень.
Враховуючи те, що у встановлений строк об'єкт відвідування документів. необхідних для інспекційного відвідування не надав, заступником начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області 06.08.2018 складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХК1079/285/2НД/АВ, яким встановлено порушення позивачем ч. 1, 3 ст.24 КЗпП та винесено припис про усунення виявлених порушень № ХК1079/285/2НД/АВ/П, яким визначено строк усунення зафіксованих порушень.
Не погодившись із зазначеним приписом позивач звернувся до відповідача із скаргою від 22.08.2018.
Судом встановлено, що на підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХК1079/285/2НД/АВ від 06.08.2018 заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК1079/285/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 30.08.2018, якою на ПП "Тин" накладено штраф у розмірі 223380,00 грн.
Щодо вирішення спірних правовідносин по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).
Згідно пп. 6 п. 4 вказаного Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).
Згідно зі ст.1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Частиною 3 статті 6 Закону № 877-V передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Проте, судовим розглядом встановлено, що в порушення вказаних норм, відповідач не повідомив належним чином позивача про проведення інспекційних відвідувань, чим обмежив право підприємства на ознайомлення з підставами такого відвідування та перевірки службового посвідчення заступника начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області, доказів протилежного відповідачем до суду не надано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (надалі - Порядок № 295).
У відповідності до приписів пунктів 2, 3 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Згідно з підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці;
Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.
Так, відповідно до частини 2 вказаної статті КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Як встановлено судом, підставою для винесення спірної постанови стало те, що ПП "Тин" порушено норми частини 1, 3 статті 24 КЗпП України, а саме, зафіксовано факт допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що 20 липня 2018 року між ПП "Тин" (замовник) та ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір підряду № 20-07-18-01, за умовами якого, замовник доручає, а підрядник у відповідності до ст. 509,ст. 837 Цивільного кодексу України зобов'язується на власний рахунок у відповідності до умов даного договору виконати одноразову роботу за завданням замовника, а замовник - прийняти цю роботу та оплатити її.
Виконання вказаного договору підтверджується наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт від 31.07.2018, з якого вбачається, що підрядник відповідно до умов договору № 20-07-18-01 від 20.07.2018 виконав наступні роботи: переміщення з виробничої ділянки ПП "Тин" до складу ПП "Тин" полімерного агломерату у кількості 5 тонн (у мішках по 25 кг.), вартість виконаних робіт становить 4000,00 грн та підлягає виплаті підряднику на умовах договору підряду № 20-07-18-01 від 20.07.2018.
В матеріалах справи наявний видатковий касовий ордер № 502 від 14.08.2018, який засвідчує факт отримання ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 3220,00 грн.
Також, судом встановлено, що 20 липня 2018 року між ПП "Тин" (замовник) та ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір підряду № 20-07-18-02, за умовами якого, замовник доручає, а підрядник у відповідності до ст. 509, ст. 837 Цивільного кодексу України зобов'язується на власний рахунок у відповідності до умов даного договору виконати одноразову роботу за завданням замовника, а замовник - прийняти цю роботу та оплатити її.
Виконання вказаного договору підтверджується наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт від 31.07.2018, з якого вбачається, що підрядник відповідно до умов договору № 20-07-18-02 від 20.07.2018 виконав наступні роботи: переміщення з виробничої ділянки ПП "Тин" до складу ПП "Тин" полімерного агломерату у кількості 5 тонн (у мішках по 25 кг.), вартість виконаних робіт становить 4000,00 грн та підлягає виплаті підряднику на умовах договору підряду № 20-07-18-02 від 20.07.2018.
В матеріалах справи наявний видатковий касовий ордер № 503 від 14.08.2018, який засвідчує факт отримання ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 3220,00 грн.
Крім того, суд звертає увагу, що на підтвердження сплати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 єдиного соціального внеску, військового збору, податку з доходів фізичних осіб представником позивача надано до суду копії платіжних доручень: № 1573 від 14.08.2018, № 1574 від 14.08.2018, № 1575 від 14.08.2018.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача повідомив, що під час розгляду справи про накладення штрафу уповноваженою особою позивача надавались договори підряду № 20-07-18-01 та № 20-07-18-02, проте, вони не брались до увагу відповідачем, оскільки в період з початку інспекційного відвідування по день розгляду справи, адміністрацією ПП "Тин" вони надані не були.
Суд не погоджується з такою позицією Головного управління Держпраці у Харківській області, оскільки вказані договори підряду стосуються предмету справи про накладення штрафу на підприємство та обов'язково мають враховуватись під час її розгляду.
Вирішуючи питання щодо наявності порушення законодавства з боку позивача, суд зауважує, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.
Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.
Таким чином, укладення окремого договору на виконання певної роботи, тобто, укладення цивільно-правової угоди, що регламентуються главою16 Цивільного кодексу України не суперечить діючому законодавству , так як в даному випадку, законодавець наділяє керівника (власника) підприємства правом вибору на укладення трудового договору з працівником відповідно до КЗпП України чи укладення цивільно-правової угоди на виконання певної роботи відповідно до ст. 208 ЦК України.
Враховуючи те, що про проведення інспекційного відвідування позивач не повідомлявся в порядку, визначеному чинним законодавством України та той факт, що укладення позивачем окремих цивільно-правовових договорів з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зокрема, договорів підряду, не заборонено чинним законодавством України, суд приходить до висновку, що правові підстави для застосування до ПП "Тин" штрафу у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП в розмірі 223380,00 грн відстуні.
Таким чином, дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо проведення 25.07.2018 інспекційного відвідування приватного підприємства "Тин" є протиправними, а припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень № ХК1079/285/НД/2НД/АВ/П від 06.08.2018 та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1079/285/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 30.08.2018 - неправомірними та є такими, що підлягають скасуванню.
Згідно ст. 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та оцінці всіх фактів і обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Тин" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов приватного підприємства "Тин" (місцезнаходження - просп. Постишева, буд. 99, м. Харків, 61020, ідентифікаційний код - 33605661) до Головного управління Держпраці у Харківській області (місцезнаходження - вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код - 39779919) про визнання протиправними дій, скасування припису та постанови - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо проведення 25.07.2018 інспекційного відвідування приватного підприємства "Тин".
Скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень № ХК1079/285/НД/2НД/АВ/П від 06.08.2018.
Скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1079/285/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 30.08.2018 про накладення штрафу в розмірі 223380 (двісті двадцять три тисячі триста вісімдесят) грн 00 коп.
Стягнути на користь приватного підприємства "Тин" (ідентифікаційний код - 33605661) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (ідентифікаційний код - 39779919) судовий збір у розмірі 6874 (шість тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 70 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 07 грудня 2018 року.
Суддя А.С. Мороко