Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
07.12.2018 р. справа №520/9718/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом
ОСОБА_1
до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про1) визнання бездіяльності начальника Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за запитом від 22 жовтня 2018 року, а саме: неправомірна відмова в задоволенні запиту на інформацію та інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запиту вача; 2) зобов'язання начальника Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківсь кій області за запитом від 22 жовтня 2018 року, а саме: надати інформацію про черговість виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2018 року у справі № 820/3220/18 і повідомити, як стягувача, про виділення коштів та період виплати пенсії на під ставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 13 травня 2010 року у справі №2-235/10; 3) зобов'язання відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набран ня чинності рішення звіт про виконання судового рішення, -
встановив:
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з інформаційним запитом, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме просив надати інформацію про черговість виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2018 року у справі № 820/3220/18 та повідомити, як стягувача, про виділення коштів та період виплати пенсії на під ставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 13 травня 2010 року у справі №2-235/10, проте відповідачем фактично було відмовлено у задоволені запиту на інформацію. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач, Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що Ізюмське ОУПФУ Харківської області при наданні відповіді на запит діяло згідно діючого законодавства.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи судом установлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2018 року у справі № 820/3220/18, яке набрало законної сили 23.07.2018, зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення щодо донарахування і виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 13 травня 2010 року у справі №2-235/10.
У позовній заяві позивач зазначає, що за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2018 року у справі № 820/3220/18 йому донарахована, але не виплачена державна та додаткова пенсія.
22.10.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із запитом на отримання інформації, у якому просив: надати інформацію про черговість виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2018 року у справі № 820/3220/18 та повідомити, як стягувача, про виділення коштів та період виплати пенсії на під ставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 13 травня 2010 року у справі №2-235/10.
Відповідь на інформаційний запит позивача була оформлена Ізюмським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області листом від 26.10.2018р. №14977/14-11 за підписом в.о. начальника управління ОСОБА_2.
У вказаному листі відповідач повідомив, що відповідно виконавчого провадження, позивачу нарахована заборгованість за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року в розмірі 23520,74 грн. Виплата буде проведена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсій, що фінансується з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 р. № 649.
Не погоджуючись зі змістом відповіді на інформаційний запит, позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 5 Закону України «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Положеннями статті 9 Закону України «Про інформацію» обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.
У розумінні статті 1 вказаного закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Таким чином, праву особи на доступ до публічної інформації кореспондує обов'язок розпорядника публічної інформації надати її на відповідний запит.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Підстави для відмови у наданні інформації на відповідний запит є вичерпними.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Частиною 2 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, що зареєстрована Міністерством юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Згідно з пунктом 3 Положення, основними завданнями управління Фонду є:
- реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення;
- ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
- виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до пункту 4 Положення, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань:
- призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства;
- надає застрахованим особам інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб;
- здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.
Відповідно до п.2 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, за твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
Пунктами 3, 4 ,5 та 11 вказаного вище Порядку визначено, що боржник веде облік рішення у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника копію судового рішення (су дових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робо чих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов'язко ве державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідач по справі повинен був або, як розпорядник інформації, надати позивачеві достовірну, точну та повну інформацію на його запит, або повідомити про неможливість виконання запиту у зв'язку з відсутністю такої інформації.
Разом з цим, зміст листа від 26.10.2018 № 14977/14-11 критеріям точності та повноти не відповідає, позаяк інформацію, яку прагнув отримати позивач, не містить.
Так, у листі від 26.10.2018 № 14977/14-11 Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області роз'яснило позивачеві що виплата пенсії буде проведена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсій, що фінансуються з державного бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 22.08.2018 року №649. При цьому, відповідач по справі при наданні відповіді не прийняв до увагу, той факт, що запит позивач був обґрунтований саме вимогами даного Порядку. Як встановлено судом, запит позивача стосувався інформації: щодо черговості виконання рішення суду, про виділення коштів та періоду виплати.
Таким чином, зміст відповіді на інформаційний запит позивача не містить повної інформації на поставлені у ньому конкретні питання. Одночасно з цим, лист відповідача від 26.10.2018 № 14977/14-11 не містить посилань на те, що Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області не є розпорядником інформації, зазначеної у запиті позивача, або не може надати таку інформацію у зв'язку з її відсутністю.
На підставі вищевикладеного, з метою відновлення порушених прав позивача та отримання останнім відповіді на запит, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Ізюмського ОУПФУ в Харківсь кій області надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 22.10.2018 року.
Водночас із цим, суд зауважує, що обґрунтованість вимоги позивача про визнання бездіяльності начальника Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за запитом від 22.10.2018 р., не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки відповідь від 26.10.2018р. №14977/14-11 на інформаційний запит позивача була за підписом в.о. начальника управління ОСОБА_2. Так само не обґрунтовано і твердження позивача про зобов'язання начальника Ізюмського ОУПФУ у Харківській області надати інформацію на запит від 22.10.2018р. оскільки, у контексті норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядником публічної інформації є саме орган державної влади, тобто Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а не начальник Ізюмського ОУПФУ у Харківській області як окремий і спеціальний суб'єкт права.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 382 КАС України судом не виявлено.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківсь кій області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 22.10.2018 року та надати відповідь з урахуванням висновків суду по даній справі.
В іншій частині позовних вимог залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя Старосєльцева О.В.