04 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 654/2517/16-к
провадження № 51-9156ск18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 04 липня 2018 року,
встановив:
За вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 липня 2017 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки встановлені ст. 76 КК. На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_5 зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 05 травня 2016 року по 26 травня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком ОСОБА_5 визнано невинуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК та виправдано у зв'язку із недоведеністю вини у вчиненні вказаного злочину.
Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_6 .
Апеляційний суд Херсонської області ухвалою від 04 липня 2018 року вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись з постановленими щодо ОСОБА_5 судовими рішеннями, захисник ОСОБА_4 поза межами строку на касаційне оскарження подав касаційну скаргу, в якій порушив питання про поновлення йому строку на касаційне оскарження вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду.
Як на поважні причини пропуску строку захисник посилається на те, що право на касаційне оскарження включає можливість як оскаржити судове рішення, так і прийняти та розглянути касаційну скаргу. Також воно є складовою конституційного права на судовий захист і гарантує відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів людини й громадянина. Тому, на думку захисника, Верховний Суд повинен поновити йому строк на касаційне оскарження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
При цьому правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу.
Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію.
Порядок обчислення процесуальних строків визначений ст. 115 КПК. Частиною 4 вказаної норми процесуального закону визначено, що при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Ухвала Апеляційного суду Херсонської області була постановлена 04 липня 2018 року, а тому останнім днем подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції на вищевказану ухвалу було 05 жовтня 2018 року.
Як убачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою, 16 жовтня 2018 року захисник ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року касаційну скаргу захисника було повернуто, як таку, що подано після закінчення строку касаційного оскарження і особа яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку.
Захисник ОСОБА_4 26 листопада 2018 року повторно подав касаційну скаргу, в якій порушив питання про поновлення йому строку на касаційне оскарження постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень.
Частиною 1 ст. 117 КПКвстановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Порушуючи питання про поновлення строку, захисник ОСОБА_4 у поданій касаційній скарзі не навів жодних об'єктивних обставин, які би свідчили про наявність істотних перешкод чи труднощів, які унеможливлювали подачу ним касаційної скарги в установлений законом строк.
Формальна вказівка захисника на необхідність забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень, як на підставу для поновлення пропущеного строку, не може вважатися поважною причиною в розумінні ст. 117 КПК, оскільки під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду в установлений законом строк.
Так, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку на касаційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
З огляду на викладене, оскільки інших доводів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження захисник у касаційній скарзі не навів, Верховний Суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити захисникуОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 липня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 04 липня 2018 року.
Повернути касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3