Постанова
Іменем України
15 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 161/8644/17
провадження № 61-34837св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Луцький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, Луцький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 липня 2017 року у складі судді Плахтій І. Б. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К.,
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Луцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, Луцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсним актового запису про народження дитини та зобов'язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що у період з 03 серпня 1995 року по 09 січня 1996 року він перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_5 Через місяць після розірвання шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 народила доньку ОСОБА_6. При реєстрації дитини в актовому записі про народження та в свідоцтві про народження він був записаний батьком дитини. Вважав, що такий запис вчинений з порушенням вимог закону, оскільки при народженні дитини від матері, яка не перебуває у шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків, запис про батька дитини проводиться за прізвищем матері, ім'я, по батькові - за вказівкою матері. Незважаючи на те, що він не писав спільної заяви із матір'ю дитини, рішення суду про встановлення батьківства також було відсутнє, в актовому записі про народження дитини у відомостях про батька замість прізвища «ОСОБА_8» вказано прізвище «ОСОБА_9». Однак, дитина не була ні зачата, ні народжена у шлюбі. Він звертався до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про внесення виправлень в актовий запис про народження дитини. Листом від 09 лютого 2016 йому було відмовлено у внесенні виправлень.
На підставі вказаного,ОСОБА_4 просив суд визнати рішення (дії) Луцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану про внесення даних в актовий запис про народження дитини ОСОБА_6, який здійснений 20 березня 1996 року за номером НОМЕР_1 незаконними в частині запису прізвища дитини і прізвища її батька «ОСОБА_9»; зобов'язати Луцький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану вчинити дії внести зміни до актового запису та свідоцтва про народження ОСОБА_6, який здійснений 20 березня 1996 року за номером НОМЕР_1 шляхом заміни прізвища дитини і батька з «ОСОБА_9» на «ОСОБА_8».
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 липня 2017 року в задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пунктом 23 Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженої наказом Міністра юстиції України від 29 грудня 1984 року № 22/5, реєстрація народження дитини, зачатої в шлюбі, але народженої після розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, якщо з дня розірвання шлюбу чи визнання його недійсним до дня народження дитини минуло не більше 10 місяців, провадиться в тому ж порядку, що й реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають у шлюбі. Особливий порядок реєстрації дитини зачатої і народженої поза шлюбом, який був укладений після зачаття і розірваний до народження дитини, жодним законом чи підзаконним актом не передбачений. Тому орган реєстрації актів цивільного стану при реєстрації народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, правильно застосував положення пункту 23 Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні щодо запису батьками дитини подружжя, шлюб якого був розірваний 09 січня 1996 року. Така реєстрація народження у повній мірі відповідала інтересам дитини.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 липня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що під час складання актового запису про народження від 20 березня 1996 року № НОМЕР_1 відділ реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції, керуючись нормами КпШС України та пункту 23 Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні правомірно зареєстрував народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, вказавши позивача батьком дитини, оскільки шлюб між батьками було розірвано 09 січня 1996 року.
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з обмінною картою від 07 квітня 2016 року № 366 комунального закладу «Луцький клінічний пологовий будинок» вбачається, що у породілля ОСОБА_7 відбулися пологи ІНФОРМАЦІЯ_2 з терміном вагітності 40 тижнів. Отже, зачаття дитини ОСОБА_6 відбулось на початку травня 1995 року, а шлюб зі ОСОБА_5 він уклав лише у серпні 1995 року. Суди вказаних обставин не врахували та дійшли помилкового висновку, що відділом реєстрації актів цивільного стану дотримано вимоги статті 168 КпШС України та пункту 23 Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні, оскільки дитина не була зачата в шлюбі.
У листопаді 2017 року ОСОБА_5 та Луцький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану подали відзиви на касаційну скаргу, вказуючи на те, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням вимог процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
У статті 158 КпШС України, який був чинним на момент реєстрації народження ОСОБА_6, визначено, що народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміна прізвища, імені, по батькові підлягають реєстрації в державних органах реєстрації актів громадянського стану. Про зроблений запис акта громадянського стану видається відповідне свідоцтво. Актові записи, вчинені в органах реєстрації актів громадянського стану, до спростування їх судом є безспірними доказами посвідчуваних ними актів.
Згідно зі статтею 159 КпШС України акти громадянського стану реєструються у відділах реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, у виконавчих органах сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, у консульських установах та дипломатичних представництвах України.
Реєстрація актів громадянського (цивільного) стану на час виникнення спірних правовідносин проводилась відділами реєстрації актів громадянського (цивільного) стану управлінь юстиції відповідно до Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженої наказом Міністра юстиції України від 29 грудня 1984 року № 22/5 (далі - Інструкція).
Пунктом 23 Інструкції визначено, що реєстрації народження дитини, зачатої в шлюбі, але народженої після розірвання шлюбу або визнання його недійсним, якщо з дня народження минуло не більше 10 місяців, провадиться в тому ж порядку що й реєстрації народження дитини, батьки якої перебувають у шлюбі. У графі «для відміток» зазначається, де і коли було зареєстровано розірвання шлюбу.
Аналогічні положення містяться у статті 168 КпШС України
Статтею 52 КпШС України передбачено, що походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків.
З урахуванням вказаного, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що під час складання актового запису про народження від 20 березня 1996 року № НОМЕР_1 Луцький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, керуючись положеннями КпШС України та пункту 23 Інструкції, правомірно зареєстрував народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, вказавши ОСОБА_4 батьком дитини, оскільки народження дитини відповідно до медичної довідки відбулось ІНФОРМАЦІЯ_2, а розірвання шлюбу - 09 січня 1996 року, тобто до спливу 10 місяців.
Доводи касаційної скарги, що дитина була зачата не в шлюбі на правильність висновків судів у цій справі про визнання недійсним актового запису про народження дитини не випливають, оскільки фактично стосуються оспорення ОСОБА_4 свого батьківства, однак вказані обставини не були предметом дослідження у цій справі. Крім того, законодавством не передбачено обов'язку органу реєстрації встановлювати момент зачаття дитини, оскільки порядок визначення батьківства пов'язаний з моментом розірвання шлюбу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Ю. В. Черняк