Ухвала
06 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 761/27588/18
провадження № 22-ц/824/5254/2018
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ КравецьВ.А. перевіривши відповідність вимогам статті 356 ЦПК України апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві адміністрації про визначення місця проживання дитини, -
У липні 2018 року ОСОБА_2 подала до суду позовну заяву про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року цивільну справу передано за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Не погоджуючись з ухвалою суду, 22 листопада 2018 року представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Згідно вимог статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Разом з апеляційною скаргою представник позивача подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому, зокрема, зазначає, що копія оскаржуваної ухвали отримана представником позивача 09 листопада 2018 року нарочно, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 207).
Таким чином, суд уважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, що є підставою для поновлення такого строку.
Проте, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України.
Так, у відповідності до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.
При цьому, судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
В статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із п.п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становить 352,40 грн.
Отже, апелянту слід сплатити 352,40 грн на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштівУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача 34311206080024 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
З огляду на викладене, апелянту необхідно надіслати на адресу суду оригінал квитанції про сплату судового збору, який буде відповідати вищевказаним нормам закону.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд -
Поновити представнику позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року.
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року залишити без руху.
Надати апелянту строк до 06 січня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для надіслання на адресу суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 357 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: В.А. Кравець