Справа № 741/1400/18 Головуючий у 1 інстанції Киреєв О. В.
Провадження № 33/4823/97/18
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
05 грудня 2018 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2018 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, житель АДРЕСА_1, не працює,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 352,40 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 12 вересня 2018 року, близько 8.35 год., по вул. Вокзальна в м. Носівка Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «Форд Оріон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначив, що за кермом автомобіля була його дружина, але транспортний засіб взагалі не рухався, через пошкоджене колесо. Він із дружиною чекали поки відкриється СТО, щоб полагодити колесо. В той момент, коли він сидів на місці водія, а дружина на пасажирському сидінні, до них під'їхали працівники поліції. При цьому, поліцейські не взяли до уваги ні те, що автомобіль стояв із пробитим колесом, ні те, що керувала автомобілем дружина, і склали протокол саме на нього. Крім того, зазначив, що не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, внаслідок чого він не міг надати пояснення по справі, довести свою непричетність до скоєння правопорушення та скористатись послугами захисника.
Також просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки він не був присутнім під час розгляду справи, а копію судового рішення отримав лише 06 листопада 2018 року безпосередньо у суді першої інстанції.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 двічі не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.2 ст.294 КУпАП, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом 10 днів із дня винесення постанови.
Як убачається зі змісту судового рішення, постанова щодо ОСОБА_1 ухвалена 16 жовтня 2018 року. Строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду закінчився 26 жовтня 2018 року.
Проте, враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні, копію постанови отримав 06 листопада 2018 року, а вже 14 листопада 2018 року подав апеляційну скаргу, тому строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду підлягає поновленню.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №001765 від 12.09.2018 року, ОСОБА_1, 12 вересня 2018 року, близько 08.35 год., у м. Носівка Чернігівської області, по вул. Вокзальна, керував автомобілем «Форд Оріон», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Згідно власноруч написаних пояснень ОСОБА_1 у даному протоколі, останній не заперечував факт керування транспортним засобом (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Відповідно до наявного у матеріалах справи висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 51 від 12.09.2018 року, виданого лікарем Носівської ЦРЛ ОСОБА_2, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.3).
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.4, 5).
А тому викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи апелянта про порушення судом вимог ст.268 КУпАП у зв'язку з тим, що розгляд справи відбувся без його участі, на думку апеляційного суду, є слушними.
Як убачається із матеріалів справи, зазначена справа була розглянута місцевим судом у відсутності ОСОБА_1, при цьому ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши справу за даних обставин, суддя допустив порушення, гарантованих ст.268 КУпАП прав ОСОБА_1, що є порушенням вимог закону.
Однак, апеляційний суд вважає, що вказане порушення не може вплинути на законність оскаржуваної постанови місцевого суду.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Носівського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний