Дата документу 04.12.2018 Справа № 333/3048/16
Єдиний унікальний № 333/3048/16 Головуючий у 1 інстанції: Ярошенко А.Г.
Провадження № 88-ц/807/1/18 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«04» грудня 2018 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Бєлки В.Ю.,
секретар: Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа: Міське комунальне підприємство «Основаніє», про встановлення порядку користування квартирою, поділ особових рахунків,
У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, який протягом розгляду уточнювала, до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа: МКП «Основаніє» м. Запоріжжя, про встановлення порядку користування квартирою, поділ особових рахунків.
Просила суд визнати встановити порядок користування АДРЕСА_1 між нею та відповідачами за фактичним користуванням, а саме: їй виділити кімнату №3, площею 7,2 кв.м. та кімнату №4 площею 12,9 кв.м., кухню №1, площею 6,4 кв.м., коридор №2, площею 2,8 кв.м., санвузол №5 площею 2,7 кв.м., відповідачам виділити кімнату №6, площею 9,6 кв.м., кухню №7 площею 8,3 кв.м., санвузол №8 площею 2,4 кв.м.; розділити особові рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг, шляхом укладення МКП «Основаніє» м. Запоріжжя з ОСОБА_4 договору найму на обслуговування приміщень, що належать ОСОБА_4 з урахуванням встановленого порядку користування квартирою.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2016 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2016 року у цій справі скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, між співвласниками на праві спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, згідно фактичного користування а саме:
ОСОБА_4: кухня № 1 площею 6,4 кв.м., коридор № 2 площею 2,8 кв.м., кімната № 3 площею 7,2 кв.м., кімната № 4 площею 12,9 кв.м., санвузол № 5 площею 2,7 кв.м., загальною площею 32,0 кв.м.
ОСОБА_5 та ОСОБА_3: кімната № 6 площею 9,6кв.м., кухня № 7 площею 8,3 кв.м, санвузол № 8 площею 2,4 кв.м., а всього загальною площею 20,3 кв.м.
Розділено особові рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг по утриманню квартири АДРЕСА_1, шляхом укладання МКП «Основаніє» м. Запоріжжя з ОСОБА_4 окремого договору найму на обслуговування приміщень з урахуванням встановленого порядку користування квартирою.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1163 грн., з кожного по 581 грн. 50 коп.
Постановою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року рішення Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року залишено без змін.
ОСОБА_3 звернулась до Апеляційного суду Запорізької області з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви зазначила, що на час ухвалення рішення Апеляційним судом Запорізької області їй не було відомо про те, що ОСОБА_4 підробила їх з сестрою підписи на декларації про готовність об'єкта до експлуатації та на її підставі до Єдиного реєстру прав власників нерухомого майна було внесено запис про право власності на самочинно збудовану прибудову.
Відповідно до довідки ТОВ «ЗМБТІ» від 05.12.2016 року № 13793 за даними останньої інвентаризації, проведеної 29.12.2009 року, житлова площа квартири № 3 складає 20,1 кв.м, загальна - 25,6 кв.м., а не 52,3 кв.м., як було внесено до реєстру помилково (самочинно побудована житлова прибудова літ.А1 загальною площею 26,7 кв.м., службова прибудова а3 службова прибудова площею 3,7 кв.м).
02 травня 2018 року вона зареєструвала своє право власності на 1/6 частину спірної квартири та отримала інформаційну довідку № 123012186 від 07.05.2018 року, яка свідчить про те, що житлова площа спірної квартири № З складає 20,1 кв.м, загальна - 25,6 кв.м., а не 52,3 кв.м., окрім того, є самочинні перепланування.
Тобто, виділені їй та її сестрі у користування жилі приміщення юридично не існують, є самочинно збудованими і не можуть бути предметом договору найму, чи будь-якого іншого договору.
З огляду на зазначене просила задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року скасувати, у задоволенні позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_4 на її користь судові витрати.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
За приписами ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
За роз'ясненнями, викладеними у п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
За положеннями п. 5 зазначеної Постанови процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
ОСОБА_3 як на нововиявлені обставини посилається на те, що відповідно до довідки ТОВ «ЗМБТІ» від 05.12.2016 року № 13793 загальна площа спірної квартири складає 25,6 кв.м., а не 52,3 кв.м., є самочинні перепланування.
Проте, зазначені обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що вказані доводи були предметом дослідження в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України (в редакції 2004 року) особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання.
В рішенні Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року дана оцінка аналогічним доводам відповідача ОСОБА_5, зазначено, що дані державної реєстрації підтверджують дані технічної інвентаризації 2016 року та доводять загальну площу у 52.3 м. кв., а самочинні прибудови не підтверджуються об'єктивними даними, документами га доказами наданими позивачем.
Крім того, довідка ТОВ «ЗМБТІ» від 05.12.2016 року № 13793 не була прийнята Верховним судом в постанові від 04 квітня 2018 року при касаційному перегляду справи з тих підстав, що судові рішення в справі ухвалені 27 вересня та 24 листопада 2016 року відповідно.
Посилання в заяві на те, що ОСОБА_4 підробила підпис ОСОБА_3 на декларації про готовність об'єкта до експлуатації, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці обставини не встановлені вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили.
Таким чином, доводи, на які посилається ОСОБА_3 є необґрунтованими та не можуть бути підставою для перегляду рішення Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року за нововиявленими обставинами.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, від 18 листопада 2004 року).
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року за нововиявленими обставинами слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 423, 429 ЦПК України, апеляційний суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року за нововиявленими обставинами відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 06 грудня 2018 року.
Головуючий
Судді: