4 грудня 2018 року м. Чернівці
справа № 725/2965/18
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Одинак О. О.
суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.
секретар Собчук І.Ю.
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2, ОСОБА_3
апеляційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_4, на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 вересня 2018 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Смотрицький В.Г.
встановив:
В червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 вересня 2018 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 вересня 2018 року залишити без змін.
Посилаються на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а аргументи апеляційної скарги є безпідставними.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Так, частиною 1 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Згідно частин 1, 3 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, N 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).
ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19 квітня 2006 року (а.с.9).
25 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини (а.с.7).
З заяви лікаря ОСОБА_6 від 12 січня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 з 2 травня 2017 року та до часу написання вказаного документу не працював та знаходився на лікарняному через тимчасову непрацездатність (а.с.12-13).
Постановою державного нотаріуса Першої чернівецької державної нотаріальної контори від 25 травня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало його батьку ОСОБА_5 у зв'язку з тим що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с.11).
З копії закордонного паспорта позивача вбачається, що в період з 3 вересня по 10 листопада 2017 року він перебував на території України (а.с.37-38).
Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що наведені позивачем причини пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини не можуть бути визнані поважними, оскільки не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.
Аргументи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Зокрема помилковим є аргумент, що шестимісячний строк, визначений статтею 1272 ЦК України, позивач пропустив з поважних причин.
За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Таку правову позицію Верховний Суд України виклав у свої постановах № 6-85цс12 від 26 вересня 2012 року, № 6-1486цс15 від 4 листопада 2015 року, №755/7357/15-ц від 14 вересня 2016 року.
Позивач не навів причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини та не подав до суду належні та допустимі доказі, які би вказані причини підтверджували.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_4, залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Дата складання повної постанови 6 грудня 2018 року.
Головуючий О.О. Одинак
Судді: М.І. Кулянда
Н.Ю. Половінкіна