06 грудня 2018 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 29.10.2018 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього,-
Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 29.10.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, гр. України, непрацюючого, визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 352 грн. 40 коп.
Згідно постанови суду, ОСОБА_2 14.09.2018 року об 11.05.год. в Чернівецькій області Хотинського району на 1 км автодороги Р-63 керував транспортним засобом ВМW-318, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук, почервоніння очей, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
На цю постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити адміністративне провадження.
На обґрунтування своїх вимог апелянт вказував, що працівники поліції умисно створили обстановку, щоб він відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану сп'яніння, оскільки пропонували йому їхати для його проходження в м. Чернівці, а не в найближчий медичний заклад - в Хотинську чи Кельменецьку ЦРЛ. Він в свою чергу бажав пройти запропонований огляд в цих найближчих медичних закладах, але працівники поліції повідомили йому, що в разі незгоди на їхню пропозицію пройти огляд в запропонованому ЄУНСС 724/1562/18 провадження 33/822/43/18 головуючий у 1 інстанції Єфтеньєв О.Г.
йому закладі, ними буде складено відповідний протокол. Після цього в присутності свідків він також висказував згоду на проходження огляду в найближчих медичних закладах.
Вказував, що працівники поліції грубо порушили вимоги ст.266 КУпАП про порядок медогляду та місце його проведення і це, на його думку, свідчить про незаконність їхніх дій під час складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Ще апелянт зазначав, що суд порушив вимоги ст.34 КУпАП, оскільки не врахував особу його та його майновий стан, пом'якшуючі обставини при обранні адміністративного стягнення.
Крім того, апелянт зазначав, що 17.09.2018 року ним самостійно пройдено огляд в Чернівецькому наркологічному диспансері і згідно висновку №1871, ознак сп'яніння, в тому числі і наркотичного, у нього не було виявлено.
Апелянт також зазначав, що в справі відсутнє направлення його для проходження медичного огляду, його не відстороняли від керування транспортним засобом, суд не допитував в суді свідків.
Просив скасувати оскаржуване рішення суду та закрити провадження за відсутністю і його діях складу правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, переглянувши відеозаписи, що містяться в справі, вважаю, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Оскільки ОСОБА_2 не оспорює факт керування транспортним засобом та своєї відмови на пропозицію працівників поліції пройти огляд на предмет встановлення стану наркотичного сп'янінні в Чернівецькому наркодиспансері 14.09.2018 року, в цій постанові не наводяться докази на підтвердження цих обставин.
Що стосується тверджень апелянта про те, що він бажав пройти огляд в інших медичних закладах, які розташовані ближче до місця його зупинки і про це він заявляв як самим працівникам поліції, так і повторно в присутності свідків, необхідно відмітити, що вони є голослівні.
Так, з переглянутих в суді апеляційної інстанції відеозаписів, вбачається, що таких побажань ОСОБА_2 не виказував ні працівникам поліції, ні в присутності свідків, які були запрошені при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
На відеозаписі зафіксовано, як працівники поліції в присутності двох свідків пропонують ОСОБА_2 проїхати з ними в Чернівецький наркодиспансер для проведення огляду. При цьому працівники поліції пропонували на своєму автомобілі відвезти ОСОБА_2 в медичний заклад, а після проведення там огляду, привезти його назад до його автомобіля, але останній відмовився від його проходження, мотивуючи це тим, що поспішає на день народження.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №055586 від 14.09.2018 року ОСОБА_2 власноручно написав, що відмовляється від медогляду тому, що не вбачає причин для його проходження (а.с.10).
Будь-яких даних про те, що ОСОБА_2 виказував готовність пройти огляд в одному з найближчих медичних закладів, як стверджує апелянт, в матеріалах провадження немає.
А тому вважаю, що твердження апелянта про те, що він висказував бажання пройти медогляд в Хотинській чи Кельменецькій ЦРЛ, як про це він вказує в своїй скарзі, не відповідає дійсності.
Що стосується тверджень ОСОБА_2 про порушення працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП, необхідно зазначити, що вони також є голослівні, оскільки в цій нормі не закріплено правила про обов'язковість проведення медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в найближчому від місця зупинки транспортного засобу медичному закладі.
Вважаю, що запропонований ОСОБА_2 працівниками поліції медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння, а також запропоновані ними умови відвезти його на службовому автомобілі в лікарню, а пізніше доставити до місця зупинки його автомобіля, ніяким чином не порушили його права і працівниками поліції не було штучно створено умов, за яких, як вказує апелянт, він змушений був відмовитися від проходження огляду.
Посилання апелянта на те, що йому не було виписано направлення для проходження огляду в медичному закладі є недоречним, оскільки таке направлення працівники поліції заповнюють (виписують) у разі згоди особи пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Оскільки ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, виписувати йому таке направлення не було потреби.
З наявних в справі відеоматеріалів вбачається, що працівники поліції після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП висказали заборону ОСОБА_2 керувати транспортним засобом в той день і пропонували йому звернутися до знайомих, які мають посвідчення водія відповідної категорії, щоб ті допомогли забрати автомобіль з місця зупинки.
А тому в цій частині посилання апелянта про неправомірність дій працівників поліції є необґрунтовані.
Посилання апелянта на те, що 17.09.2018 року він в медичному закладі самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння і висновок лікаря є таким, що ознак сп'яніння у нього не виявлено, не може братися до уваги, оскільки такий огляд було проведено більше ніж через три доби після виявлення працівниками поліції ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_2
Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП, огляд на стан сп'яніння, в тому числі і наркотичного, має бути проведений не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
А згідно ч.6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Що стосується тверджень апелянта про неврахування судом при накладенні стягнення даних про його особу, а також пом'якшуючих обставин, необхідно зазначити, що санкцією ст.130 ч.1 КУпАП передбачено безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Крім того, діючим КУпАП не передбачено можливості призначення більш м'якого стягнення, ніж те, яке зазначено в санкції статті, або можливості перейти до іншого, не передбаченого санкцією статті, стягнення.
А тому посилання апелянта на ці обставини є недоречними.
Твердження апелянта про те, що в суді не були допитані свідки і їхні письмові пояснення не можуть бути доказом, е необґрунтовані.
Зібрані по справі докази та відеоматеріали давали можливість суду прийняти законне і обґрунтоване рішення.
А тому вважаю, що в задоволенні скарги необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити, а постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ст.130 ч.1 КУпАП, залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія.Згідно з оригіналом: суддя