Справа №127/7375/18
Провадження №1-кп/127/333/18
05 грудня 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2017 р. за № 12017020010005761 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки вона може ухилятися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що обвинувачена тривалий час до суду не з'являлася, у зв'язку з чим було оголошено її розшук. Просить клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 , позицію якого підтримала обвинувачена, пояснив, що обвинувачена має зареєстроване місце проживання, де постійно проживає, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судима. Оскільки обвинувачена проживає у м. Шаргороді та має трьох малолітніх дітей, тому вона не мала змоги з'являтися до суду. Обвинувачена немає наміру ухилятися від суду та вчиняти інше кримінальне правопорушення. Вважає, що до обвинуваченої можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та її захисника, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2018 року було оголошено розшук обвинуваченої, надано дозвіл на затримання обвинуваченої з метою її приводу до суду для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
Статтею 178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, згідно ст. 89 Кримінального кодексу України не судима, має трьох малолітніх дітей, має зареєстроване місце проживання, де постійно проживає, непрацевлаштована.
При цьому суд, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення, особу обвинуваченої у їх взаємозв'язку з можливими ризиками у кримінальному провадженні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку суду, наявні підстави вважати, що інший (більш м'який) запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, а саме, особисте зобов'язання, може на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченою її процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно положень ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід залишити без задоволення та застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 331 КПК України, -
В задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та покладення відповідних обов'язків - 60 днів, починаючи з 05 грудня року 2018 року до 02 лютого 2019 року.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченій. Копію ухвали надіслати прокурору Вінницької місцевої прокуратури для контролю за виконанням.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя