06 грудня 2018 року м. Шаргород
справа №152/1522/18
провадження 1-кп/152/130/18
Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 19.09.2018 року за № 12018020360000240 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 19 вересня 2018 року приблизно о 02 годині автомобілем ВАЗ 21063, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 проїжджав повз села Гибалівка Шаргородського району Вінницької області, де на узбіччі дороги виявив дикоростучу рослину коноплі, яку зірвав, переніс та помістив у багажник автомобіля з метою власного споживання в подальшому. Після цього, керуючи вищевказаним автомобілем по вул. Героїв Майдану в м. Шаргород Вінницької області о 02 годині 30 хв. був зупинений працівниками поліції, які під час огляду автомобіля, у багажнику виявили вісім гілок з листям та верхівковими частинами коноплі, які згідно висновку судового експерта № 1553 від 18.10.2018 року є наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено масою 86,77 г.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю. Суду показав, що 19 вересня 2018 року приблизно о 02 годині власним автомобілем ВАЗ 21063, він проїжджав повз с. Гибалівка Шаргородського району Вінницької області, де у нього заглух двигун автомобіля, він вийшов з салону автомобіля і на узбіччі дороги виявив дикоростучу рослину коноплі, яку зірвав, поклав у багажник автомобіля з метою власного вживання в подальшому, відремонтував автомобіль і поїхав у м. Шаргород, де по вулиці Героїв Майдану о 02 годині 30 хв. був зупинений працівниками поліції, які під час огляду автомобіля, у багажнику виявили та вилучили вісім гілок коноплі з листям та верхівковими частинами. Розкаявся у скоєному, запевняв суд, що усвідомив свою протиправну поведінку і готовий понести покарання за вчинене кримінальне правопорушення, просив його суворо не карати.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_3 розуміє зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_3 у суду немає. Суд також роз'яснив обвинуваченому, що у такому разі він позбавляється права оскаржувати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином, суд визнав доведеним, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які полягають у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів органом досудового розслідування кваліфіковані вірно, винуватість його доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за скоєне за ч.1 ст.309 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, форму вини, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У п. 113 рішення ЄСПЛ в справі "Коваль проти України" від 19.10.2006 року, суд наголосив, що "основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рамках кримінального провадження - забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість "будь - якого кримінального обвинувачення".
У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Обвинувачений ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем постійного проживання, є учасником бойових дій ( а.с. 35 - 38 ). Ці обставини суд, відповідно до ст. 66 КК України, відносить до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра Шаргородської ЦРЛ ОСОБА_3 не перебуває (а.с. 36).
З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 - Шаргородським районним сектором з питань пробації філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області від 04.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в селі Козлівка Шаргородського району Вінницької області, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, є учасником бойових дій. Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Відповідно до висновку органу пробації - виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без позбавлення волі, обмеження волі на певний строк та арешту, оскільки останній не становить високої небезпеки для суспільства (а.с.17 - 20).
З урахуванням обставин кримінального провадження, даних про особу ОСОБА_3 , досудової доповіді з інформацією про соціально - психологічну характеристику обвинуваченого, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до частини 3 статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особи винуватого, який позитивно характеризується за місцем постійного проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є учасником бойових дій, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах застосування покарання у виді штрафу, у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.309 КК України.
На переконання суду призначення покарання у виді штрафу, у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.309 КК України забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст.2 КПК України.
Приймаючи таке рішення, суд, серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Вимога додержувати справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Речові докази по даному кримінальному провадженню підлягають знищенню, згідно із ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 органом досудового розслідування не обирався, відсутні підстави і для обрання його судом.
За правилами ч.2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 1144,00 грн.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і засудити до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 не застосовувати.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні.
Речові докази по справі: вісім рослин коноплі зеленого кольору та пластмасову коробку від шоколаду "Кіндер Сюрприз", в середині якої знаходиться наперсток та дві дерев'яні палички, призначені для куріння коноплі - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1