Справа № 219/4662/18
Провадження № 2-а/219/588/2018
6.12.2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області
у складі судді Хомченко Л.І.,
секретар Скорубо Ю.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бахмут адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову працівника поліції Бахмутського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області, Матвеєва Павла Володимировича від 26.04.2018 року НК № 927692 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.04.2018 року відповідачем відносно нього було винесено постанову серії НК № 927692 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Посилається на те, що жодних доказів наявності в його діях складу адміністративного правопорушення надано не було. З винесеною постановою не погоджується, так як правил дорожнього руху не порушував, доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення надано не було. При винесенні постанови права не роз'яснювалися.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись, що не перешкоджає розгляду справи, відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.
Відзив на позовну заяву до суду від відповідача не надходив, будь-яких доказів, висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, в порядку ст. 162 КАС України, до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
З наданих сторонами письмових документів встановлено, що інспектором Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області Матвеєвим П.В. 26.04.2018 року щодо позивача ОСОБА_1 була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії НК № 927692 за ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органам Національної поліції підвідомчий розгляд справ про адміністративні порушення за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Частиною 1 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до роз'яснення наданого Конституційним Судом України в рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року по справі № 1-11/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, у вказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує на існуванні скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення (за окремими адміністративними правопорушеннями, чітко визначеними КУпАП), відповідно до якого фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюється безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 5 статті 258 КУпАП передбачено якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до системного аналізу мотивувальної та резолютивної частини рішення Конституційного Суду України та норм КУпАП, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача з приводу неповного з'ясування обставин справи та недоведеність доказами порушення правил дорожнього руху.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП наділена наступними правами: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
На підставі вищенаведених норм законодавства, суд приходить до висновку про те, що відповідач, правомірно застосовуючи скорочений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, повинен був винести постанову за наслідками розгляду справи, виконати вимоги та дотриматись гарантій, які закріплені КУпАП.
Складена постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не надав, відзиву щодо пред'явленого адміністративного позову, не направив.
В оскаржуваній постанові серії НК № 927692 від 26.04.2018 року відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що інспектором патрульної поліції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, Матвеєвим П.В., прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність скасування постанови серії НК № 927692 від 26.04.2018 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, прийняту інспектором патрульної поліції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, Матвеєвим П.В.
Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 12, 77, 241-243, 246, 257-260, 262 КАС України, ст.ст. 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії НК № 927692 від 26.04.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, прийняту інспектором патрульної поліції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, Матвеєвим П.В.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ч.1 ст.122 КУпАП - закрити
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Л.І.Хомченко