Житомирський апеляційний суд
Справа №285/540/16-ц Головуючий у 1-й інст. Савицька Л.Й.
Категорія 44 Доповідач Трояновська Г. С.
05 грудня 2018 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.
з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 285/540/16-ц за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2018 року, постановлену під головуванням судді Савицької Л.Й. у м. Новоград-Волинському,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2016 року у цивільній справі № 285/540/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: орган опіки та піклування Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про виселення та просила замінити стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_3 на ОСОБА_1, оскільки вона є новим власником житлового будинку по АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.2018, реєстр №211.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Замінено стягувача ОСОБА_3 на правонаступника - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Новоград-Волинського міськрайонного Житомирської області від 06.12.2016 року у цивільній справі № 285/540/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про виселення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви. Зазначає, що, звертаючись із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, ОСОБА_1 на підтвердження права власності на буд. АДРЕСА_1 надала витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого вона набула право власності на будинок 100% готовності. Разом із тим, суд не дослідив та не надав оцінку умовам договору купівлі-продажу, на який посилається заявник як на правову підставу заміни сторони у виконавчому провадженні та не оглянув його у судовому засіданні. Зазначає, що оскаржуваною ухвалою суд замінює предмет позову по справі, оскільки обставини, на підставі яких ґрунтувались первісні вимоги позивача по справі № 285/540/16 відпали, а заява про зміну сторони у виконавчому провадженні ґрунтується на нових обставинах.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та просить залишити її без змін. Вказує, що ОСОБА_2 навмисно затягує виконання рішення суду щодо її виселення шляхом подання різних позовів.
Від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що ухвала суду першої інстанції постановлена із дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційна скарга ОСОБА_2 є безпідставною. Зазначає, що ОСОБА_2 не має права власності чи користування будинком АДРЕСА_1, а тому не може ставити питання щодо правомірності укладеного ним договору купівлі-продажу цього будинку і земельної ділянки. Вказує, що статус незавершеного будівництвом будинку або ж будинку, який здано в експлуатацію, не впливає на виконання рішення суду про виселення. Окрім того зазначає, що зміна сторони стягувача за виконавчим документом ніяким чином не впливає на інтереси заявниці, яка є боржником у виконавчому провадженні.
Учасники справи до суду апеляційної інстанції не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
До апеляційного суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_4 ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи, в якому вона посилається на неможливість з'явитись у судове засідання у зв'язку із зайнятістю у розгляді справ Ємільчинським районним судом Житомирської області, де вона представляє інтереси відповідачів. Клопотання обгрунтовує необхідністю надати пояснення та заперечення щодо обставин, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи за клопотанням адвоката ОСОБА_7, оскільки зайнятість останньої у судових засіданнях, на які вона посилається, не підтверджена будь-якими доказами. До того ж, ураховуючи свою зайнятість у інших судових засіданнях, якщо такі мали місце в один і той же час, представник мала право разом із заявою про відкладення розгляду справи подати свої заперечення на відзив.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 15 лютого 2017 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року, усунуто ОСОБА_3 перешкоди у володінні, користуванні, розпорядженні незавершеним будівництвом житловим будинком по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_4 та малолітніх дітей - ОСОБА_5, 2007 року народження, ОСОБА_6, 2011 року народження, без надання іншого житлового приміщення (а.с.78-79, 150-151,202-203 т.1).
09.03.2017 Новоград-Волинським міськрайонним судом ОСОБА_3 було видано виконавчі листи №285/540/16-ц на виконання зазначеного рішення суду (а.с. 4-5 т.2), де стягувачем зазначено ОСОБА_3, а боржниками - ОСОБА_2, ОСОБА_4, яка діє від свого імені та від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_6
Ухвалою суду від 03 листопада 2017 року відстрочено виконання рішення суду від 06.12.2016 року у цивільній справі № 285/540/16-ц про усунення ОСОБА_3 перешкоди у володінні, користуванні, розпорядженні незавершеним будівництвом житловим будинком по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_4 та малолітніх дітей - ОСОБА_5, 2007 року народження, ОСОБА_6, 2011 року народження, без надання іншого житлового приміщення до 06 жовтня 2018 року.
Згідно договору купівлі-продажу від 26.02.2018 ОСОБА_1 стала власником будинку АДРЕСА_1 що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 115367891 від 26 лютого 2018 року (а.с. 3).
Таким чином, ставши новим власником будинку з урахуванням наявності виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення про виселення із належного їй будинку, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою по заміну сторони у виконавчому провадженні
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 набула право власності на майно, стосовно якого здійснюється примусове виконання, тому є підстави для задоволення заяви в порядку ст. 442 ЦПК України.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1,ч.2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник (ч.1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
А тому правильно встановивши фактичні обставини справи та правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження - стягувача ОСОБА_3 (попереднього власника спірної нерухомості) правонаступником ОСОБА_1 ( новим її власником).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом першої інстанції не досліджувався договір купівлі-продажу будинку є безпідставними, оскільки законність чи незаконність такого договору не може досліджуватись в межах розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 ніким не оспорений, є чинним, а тому є підставою для заміни сторони виконавчого провадження.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не встановлено на яких умовах та в яких обсягах заявник могла набути право на вищезгаданий будинок є необгрунтованими, оскільки Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується одноосібне право власності ОСОБА_1 на спірну нерухомість у розмірі частки 1/1, тобто заявниця стала власником цілого житлового будинку та господарських споруд за вище вказаною адресою.
Доводи в апеляційній скарзі щодо відступлення права вимоги як способу заміни кредитора у зобов'язанні стосуються зобов'язальних правовідносин і не впливають на вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження в контексті Закону України «Про виконавче провадження» у даній справі.
Твердження, наведені в апеляційній скарзі щодо того, що оскаржуваною ухвалою суд змінює предмет позову по справі № 285/540/16-ц, оскільки заява про заміну сторони виконавчого провадження направлена одночасно на зміну предмету і підстав позову, є безпідставною, оскільки справу № 285/540/16-ц розглянуто, спір вирішено, ухвалено рішення суду від 06.12.2016 року яке є чинним і яке підлягає до виконання, а тому доводи щодо зміни предмету і підстав у справі, яка вирішена, суперечать нормам цивільно-процесуального законодавства.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із наведеного, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив усі обставини справи та постановив ухвалу згідно із дотриманням норм чинного матеріального та процессуального законодавства, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді