Справа № 159/6003/18
Провадження № 2-а/159/218/18
30 листопада 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під
головуванням судді Лесика В.О.,
за участю секретаря Жукової Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача -ОСОБА_2,
відповідача - Данилюка А.М.,
представника відповідача -Моніч Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП у Волинській області рядового поліції Данилюка Андрія Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського УПП у Волинській області рядового поліції Данилюка Андрія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовується наступними обставинами: постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 162324 від 09.11. 2018 року винесеною поліцейським УПП у Волинській області Данилюком А.М. позивача піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченої за ч.2 ст.122 КУпАП. Згідно оскаржуваної постанови він 09 листопада 2018 року о 17 год.25 хв. керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI» н.з. НОМЕР_1, в м.Ковелі на перехресті вулиць Івасюка- Незалежності, здійснив обгін в забороненому місці, чим порушив п.14.6 (а) ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Вказану постанову позивач вважає незаконною, винесеною з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, не заперечуючи факту проїзду вказаним в оскаржуваній постанові транспортним засобом у час та місці зазначених у ній, відповідач заперечує факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Вказує, що на вказаному перехресті зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині у відповідному напрямку руху, оскільки праворуч зупинився маршрутний траснпортний засіб для перевезення пасажирів з включенням поворотним покажчиком руху направо, а тому в момент включення дозволяючого сигналу світлофора він розпочав рух траснпортним засбом без зміни напрямку руху. Вказує на порушення відповідачем прав позивача скористатися юридичною допомогою. Посилаючись на допущені відповідачем порушення вимог ст.ст.33, 251,268, 287-289, КУпАП, позивач прохає визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали з підстав, зазначених у ньому. Позивач ОСОБА_1 в судовмоу засіданні не оспорював обгону автомоблія, який слідував перед ним так як вважав, що водій включивши правий поворот має зробити такий маневр, але чому послідував прямо.
Представник відповідач Моніч Т.М. та відповідач Данилюк А.М., позов не визнали. Данилюк А.М., допитаний як свідок в судовому засіданні показав, що він разом з іншим поліцейським в складі екіпажу на службовому автомобілі рухавлись через незначну відстань позаду від автомобіля від позивача та візуально бачили, як останній на перехрестті вулиць здійснив обгін іншого автомоблія тим самим порушивши Правила дорожнього руху. Зважаючи на інтенсивний рух транспортних засобів та усунення перешкод для їх руху позивач був зупинений поза місцем скоєння правопорушення і відповідно до вимог законодавства було виснесено постанову про притягнення його до відповідальності. Відеофіксація на місці вчинення правопорушення не проводилась, у зв'язку з тим, що камера була увімкнутою під час руху його автомобіля.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов безпідставний і задоволенню не підлягає.
З постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 162324 від 09.11. 2018 року, слідує, що ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 09 листопада 2018 року о 17 год.25 хв. керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI» н.з. НОМЕР_1, в м.Ковелі на перехресті вулиць Івасюка- Незалежності, здійснив обгін в забороненому місці, чим порушив п.14.6 (а) ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.
Відповідно до ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 14.6 (а) ПДР України, обгін заборонено на перехресті.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за порушення правил обгону.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом було оглянуто відеозапис з камери нагрудного реєстратора поліцейського, що знаходиться на цифровому носії та міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що будь-яких порушень поліцейським при винесенні постанови не допущено.Позивач, не визнаючи своєї провини пояснив, що перед ним рухався автомобіль, який увімкнув правий покажчик повороту, однак рухався прямо.
Проаналізувавши зібрані в судовому засіданні докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні ним вимог правил дорожнього руху України повністю доведена. Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушень судом не здобуто, а ті обставини, на які посилається позивач, не спростовують його винуватості.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення, винесена відносно ОСОБА_1. від 09.11.2018 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства та на підставі повного і всебічного з'ясування обставин вирішено справу, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.77, 241-246 КАС України, ч.2 ст.122, 245, 251, 258, 279, 286, 280 КУпАП суд,
У позові ОСОБА_1 до поліцейського УПП у Волинській області рядового поліції Данилюка Андрія Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 162234 від 09.11.2018 року - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Повний текст рішення складено 05 грудня 2018 року.
Головуючий: В.О.Лесик