Справа № 159/3356/16-к
Провадження № 1-кс/159/1546/18
29 листопада 2018 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 ,
старшого слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Ковельського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 29.12.2016 року про закриття кримінального провадження № 12016030110001225, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2016 року, -
16 червня 2016 року повідомлені ОСОБА_5 відомості про вчинення злочину внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030110001225з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 125 КК України та з фабулою: "14.12.2014 року близько 12.00 год. ОСОБА_6 разом з іншими особами, діючи умисно, переслідуючи мету нанесення тілесних ушкоджень, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , умисно наніс тілесні ушкодження ОСОБА_5 у вигляді забою лівої скроневої ділянки, правого стегна та грудної клітки" /а.п. 1, 4-6/.
29 грудня 2016 року зазначене кримінальне провадження закрито постановою слідчого Ковельського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення (злочину) /а.п. 227-228/.
Отримавши 06 вересня 2018 року вказану постанову, представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 оскаржила її до суду, посилаючись на неповноту розслідування, незаконність та передчасність винесення цієї постанови.
Зокрема, заявник вказує та те, що в ході досудового розслідування не допитані всі свідки, які були вказані заявником в заяві про вчинення кримінального правопорушення та в інших документах, що свідчить про упереджене розслідування та однобічне, неповне встановлення всіх фактичних даних та перевірки всіх обставин справи.
Зважаючи на викладені обставини, в своїй скарзі заявник просила скасувати зазначену вище постанову про закриття кримінального провадження, а матеріали кримінального провадження направити для продовження досудового розслідування.
Під час розгляду скарги в суді особа, яка подала скаргу, - адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала з вищевказаних підстав. Крім цього, вказувала, що слідчим не виконано вказівки слідчого судді в ухвалі про скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження. Також не виконано вказівок прокурора про визнання ОСОБА_5 потерпілим. Просила скасувати цю постанову як незаконну та передчасну.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення даної скарги та вказував на те, що оскаржувана постанова є законною, оскільки всі свідки події були допитані, а покликання заявника на необхідність допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є безпідставними, оскільки вказані свідки не були очевидцями події. Крім цього, в своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 не вказував на необхідності допиту свідка ОСОБА_10 . Допитати самого ж потерпілого ОСОБА_5 , як і свідка ОСОБА_8 , не виявилось можливим, оскільки останні перебували в розшуку по іншому кримінальному провадженню. Просив відмовити в задоволені скарги.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, пояснення слідчого, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У ст. 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожен факт протиправної поведінки підлягає належній перевірці.
Відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого процесуального рішення.
В силу вимог ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, які мають значення у кримінальному провадженні, покладено на слідчого, та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
За своєю суттю доказування - це збирання, перевірка, оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
В ході досудового розслідування слідчий зобов'язаний встановити та перевірити обставини, які мають значення для кримінального провадження. Їх перелік наведений у ч. 1 ст. 91 КПК України.
При цьому, слідчому не достатньо лише зібрати докази. Йому, в силу ст. 94 КПК України, необхідно їх оцінити з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення про можливість кримінального переслідування конкретної особи.
Кримінальне переслідування конкретної особи може бути розпочато лише у разі наявності необхідних та достатніх доказів, які без жодного об'єктивного сумніву доводять причетність особи до вчинення конкретного злочину. Жоден доказ не має наперед встановленої сили, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
При встановленні відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відсутність можливості їх отримати, слідчий, відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, закриває кримінальне провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
На глибоке переконання слідчого судді, вказані вимоги закону при винесенні оскаржуваної постанови слідчим були дотримані.
Так, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, виконуючи вимоги законодавства, слідчим зібрано усі письмові докази, які мають відношення до порушеного питання, та надано відповідну правову оцінку цим доказам; допитано всіх учасників події, та надано правову оцінку їх показанням та діям.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим допитано всіх очевидців події, вказаної заявником ОСОБА_5 в заяві -повідомленні про вчинення кримінального правопорушення (злочину), та інших осіб, які б могли бути такими очевидцями. Зокрема, слідчим відібрано пояснення в ОСОБА_6 /а.п. 11/, який заперечив будь-яку свою причетність до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 /а.п. 11/.
Крім цього, в ході досудового розслідування допитано в якості свідків ОСОБА_11 /а.п. 188/, ОСОБА_12 /а.п. 189/, ОСОБА_13 /а.п. 190/, ОСОБА_14 /а.п. 191/, ОСОБА_15 /а.п. 192/, ОСОБА_16 /а.п. 193/, ОСОБА_17 /а.п. 194/, які жодним чином не підтвердили нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 14.12.2014 року. Показанням зазначених свідків слідчим надано відповідну правову оцінку в постанові про закриття кримінального провадження.
Як вбачається із зазначеної вище заяви-повідомлення ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення /а.п. 4-6/, останній вказував, що ОСОБА_7 , його батько ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибули на місце події пізніше, а тому слідчий суддя погоджується з висновками слідчого про недоцільність їх допиту, оскільки зазначені особи не були безпосередніми очевидцями події.
Покликання ОСОБА_3 на відсутність серед матеріалів кримінального провадження протоколу допиту свідка ОСОБА_10 є безпідставними, оскільки сам ОСОБА_5 в своїй заяві не покликався на даного свідка, а про існування такої особи стало відомо з копії заяви -скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до правоохоронних органів, яка була долучена до письмового пояснення ОСОБА_6 від 23.06.2016 року /а.п. 12-13/. Будь-яких клопотань про причетність даного свідка до подій 14.12.2014 року ОСОБА_5 в ході досудового розслідування не заявляв.
Згідно постанови про оголошення розшуку підозрюваного від 07.07.2016 року, ОСОБА_8 перебуває в розшуку як підозрюваний в межах кримінального провадження № 12016030110000690, а тому слідчий суддя приймає до уваги доводи слідчого про неможливість допиту цієї особи в якості свідка в межах даного кримінального провадження.
Зважаючи на викладене, доводи заявника про неповноту та необ'єктивність досудового розслідування в частині непроведення слідчим допиту всіх необхідних свідків є безпідставними, а тому відхиляються слідчим суддею.
Крім цього, як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, прокурором не надавались слідчому будь-які вказівки, в тому числі про визнання ОСОБА_5 потерпілим. Такі вказівки надавались в межах кримінального провадження № 12014030110001129, яке лише досліджувалось та аналізувалось слідчим в межах даного кримінального провадження.
Доводи заявника щодо невиконання слідчим ухвали слідчого судді від 06.09.2016 року про витребування інформації про звернення ОСОБА_8 та ОСОБА_5 до правоохоронних органів /а.п. 14-15/ повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження, оскільки всі матеріали по таких зверненнях були витребувані слідчим, а результатам розгляду цих матеріалів слідчим надана відповідна правова оцінка в оскаржуваній постанові.
Таким чином доводи заявника щодо неповноти досудового розслідування в цій частині є також надуманими та безпідставними.
Разом з тим, як вбачається з висновку судово-медичного експерта № 321 від 30.09.2016 року, який складений на підставі відповідної постанови слідчого в даному кримінальному провадженні /а.п. 218-220, 183/, діагнози - "забій передньої черевної стінки і грудної клітки, м'яких тканин правого стегна" при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховувались, оскільки діагнози встановлені на основі суб'єктивних факторів і не підтверджені об'єктивними даними.
Згідно цього ж висновку, будь-які інші тілесні ушкодження, крім зазначених, в ОСОБА_5 не виявлено.
Таким чином, оскільки в ході судово-медичної експертизи не встановлено ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених в ОСОБА_5 , то в даному випадку відсутня об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, що, в свою чергу, виключає кримінальну відповідальність за нанесення таких тілесних ушкоджень.
Доводи ОСОБА_3 в судовому засіданні про необ'єктивність даного висновку через те, що не було враховано перебування ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні понад десять днів, є безпідставними, оскільки в описовій частині цього висновку експертом приймалась до уваги дана обставина.
Решта доводів заявника щодо незаконності оскаржуваної постанови не спростовують наведених висновків слідчого судді, а тому відхиляються за безпідставністю.
З урахуванням викладеного в сукупності, та того, що в ході проведення досудового розслідування виконано ряд необхідних процесуальних та слідчих дій, за результатами яких слідчим встановлено відсутність в події складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, слідчий суддя вважає, що слідчий, з дотриманням вимог КПК України, прийшов до правильного висновку про закриття даного кримінального провадження, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Законних підстав для скасування постанови слідчого про закриття даного кримінального провадження з підстав, наведених в скарзі та в судовому засіданні немає, оскільки сумнівів у її законності у слідчого судді не виникає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Ковельського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 29.12.2016 року про закриття кримінального провадження № 12016030110001225, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2016 року, - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено, підписано та проголошено 06 грудня 2018 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1