про відмову у відкритті провадження у справі
05 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2508/18
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1, комунального підприємства «Санаторій матері і дитини «Пролісок» до Волинської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення,
ОСОБА_1, комунальне підприємство «Санаторій матері і дитини «Пролісок» звернулися з позовом до Волинської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення від 26.09.2018 №21/27 «Про утворення ревізійної комісії комунального підприємства «Санаторій матері і дитини «Пролісок».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пунктах 1-3, 7 частини першої статті 4 КАС України наведено визначення термінів, вжитих у цьому Кодексі, згідно з якими:
- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
- публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
- адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, суд звертає увагу на те, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спору. Публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спір між учасниками публічно-правових відносин, що стосується саме цих відносин.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, або такий, що йому не суперечить. Спір є приватно-правовим навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли щодо правомірності (законності) утворення Волинською обласною радою ревізійної комісії рішенням від 26.09.2018 №21/27 щодо проведення перевірки з питань контролю за фінансово-господарською діяльністю комунального підприємства «Санаторій матері і дитини «Пролісок».
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» проводиться вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.
Згідно з пунктом 5 Положення про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням Волинської обласної ради від 13.05.2011 №4/46, здійснюючи управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області обласна рада, в порядку і межах, визначених чинним законодавством здійснює інші, передбачені законодавством України, повноваження щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад.
Таким чином, комунальне підприємство «Санаторій матері і дитини «Пролісок» є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл/селищ, міст Волинської області, управління якою здійснює Волинська обласна рада (орган управління майном).
З огляду на наведене, правовідносини щодо здійснення господарської діяльності, контролю за її здійсненням між Волинською обласною радою як органом управління майном та комунальним підприємством як об'єктом спільної власності територіальних громад області є не публічно-правовими, а приватно-правовими з огляду на відсутність в даних правовідносинах у Волинської обласної ради публічно-владних управлінських функцій та статусу суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства
Враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, а стосується господарських правовідносин і має вирішуватись судами за правилами ГПК України.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити позивачам, що сплачений судовий збір може бути повернуто ухвалою суду після звернення з відповідним клопотанням відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 КАС України, суддя
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, комунального підприємства «Санаторій матері і дитини «Пролісок» до Волинської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення, - відмовити.
Роз'яснити позивачам, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно із правилами статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя В.В. Дмитрук