Провадження №2/760/6016/18
Справа №760/18289/18
27 листопада 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.,
при секретарі Горупа В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, -
В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.
27.11.2018 року через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
Позивач та його представник просили дане питання розглядати без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
З огляду на те, що для встановлення заявлених обставин необхідні спеціальні знання, суд вважає за необхідне призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу, поклавши на позивача витрати, пов'язані з її проведенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Слід зазначити, що визначення питань для проведення експертизи та визначення установи для її проведення є прерогативою суду і його правом, а не обов'язком. Сторонам лише надана можливість формулювати питання та вносити їх на розгляд суду. Це ж стосується і вибору експертної установи.
Представник позивача просив призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити питання про визначення вартості об'єкту нерухомого майна та його частину.
Однак, згідно п. 5.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:
визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів;
визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів;
визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;
визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Таким чином, питання, які представник позивача просить поставити на вирішення експертизи не відносяться до завдання будівельно-технічної експертизи.
В свою чергу, згідно п. 5.2 Інструкції основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є:
визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо);
визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
За таких обставин, відповідно до положень ст. 103 ЦПК України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, суд вважає за доцільне призначити судову оціночно-будівельну та будівельно-технічну експертизу проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) та погоджується з переліком питань наданих представником позивача.
Керуючись ст. ст. 103, 247 ЦПК України, суд, -
Призначити в справі судову оціночно-будівельну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) встановивши строк для проведення експертизи в два місяці з дня надходження цивільної справи до експертної установи.
На вирішення експертизи поставити питання:
1)Яка ринкова вартість квартири №32 в житловому будинку на вул. Гетьмана, 24/9 в м. Києві, загальною площею 21 кв.м., житловою площею 12,4 кв.м?
2)Яка ринкова вартість 1/10 частини квартири №32 в житловому будинку на вул. Гетьмана, 24/9 в м. Києві, загальною площею 21 кв.м., житловою площею 12,4 кв.м?
3)Яка будівельно-технічна можливість поділу квартири №32 в житловому будинку на вул. Гетьмана, 24/9 в м. Києві, загальною площею 21 кв.м., житловою площею 12,4 кв.м на окремі ізольовані кімнати? Якщо це неможливо, які необхідно виконати будівельні роботи для цього?
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, иоб.тел. НОМЕР_1), (представник позивача ОСОБА_3, АДРЕСА_2, моб.тел. НОМЕР_2).
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
У розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи № 760/18289/18 (провадження №2/760/6016/18) в одному томі.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя