Іменем України
04 грудня 2018 року
м.Харків
справа № 619/2540/17
провадження № 22-ц/818/702/18
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року, постановлене під головуванням судді Якименко Л.О., в залі суду в місті Дергачі Харківської області (повний текст судового рішення складено 22 вересня 2018 року), -
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, на лікування в сумі 59768,04 грн., на посилене харчування в сумі 1500 грн., на витрати правничої допомоги в сумі 3500 грн., а всього 64768,04 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в сумі 60 000 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1247,68 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що завдана шкода позивачці дорожньо-транспортною пригодою має бути відшкодована саме Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована. Апелянт вважає, що розмір матеріальної та моральної шкоди є недоведеним; наявні підстави для відмови у задоволенні позову.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що шкода, завдана позивачці дорожньо-транспортною пригодою, підлягає відшкодуванню відповідачем ОСОБА_2: матеріальна шкода у розмірі 64768,04 грн., моральна шкода у розмірі 60 000 грн. Позов в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» завданої шкоди не підлягає задоволенню.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що 25 жовтня 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, а саме: відповідач, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушив ПДР, виїхав на узбіччя та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, внаслідок чого позивачка отримала тяжкі тілесні ушкодження. Після наїзду залишив місце ДТП, покинувши потерпілу у безпорадному стані.
За даним фактом було відкрите кримінальне провадження №12015220280001965 від 26.10.2015 за ч. 2 ст. 286 КК України.
Вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 27 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України та призначено йому покарання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду в розмірі 168725,55 грн. (а.с.6-7).
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 27 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - скасовано з направленням справи на розгляд в порядку цивільного судочинства, в іншій частині вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 27 грудня 2016 року залишено без змін (а.с.10).
Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.10.2015 року, їй були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, оформлено інвалідність 2 групи. Після ДТП вона проходила лікування, частково втратила працездатність. У зв'язку з чим понесла витрати на лікування, посилене харчування, крім того їй спричинено моральну шкоду.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1195 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано ушкодженням здоров'я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Матеріали справи свідчать про те, що вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 27 грудня 2016 року встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.10.2015 року, ОСОБА_1 завдані тяжкі тілесні ушкодження, виявлено важку відкриту черепно-мозкову травму, забиття головного мозку, з осередками контузій правої лобної, скроневої долі та підкоркових утворень, субдуральні пластинчаті гематоми, конвексітально з переходом на темінну та потиличну кістку лівобічна отолікворея, забійна рана лівої лобної ділянки, забій передньої брюшної стінки, закритий оскольчатий перелом лівого стегна в середній треті зі зміщенням госпітальна очагово-зливна пневмонія в нижній долі правої легені, що підтверджується висновком лікувального закладу «ХМКЛШНМД» від 04.03.2016, де хвора знаходилась у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 25.10.2015 року по 03.12.2015 року (а.с.6, 57, 58).
На даний час ОСОБА_1 має інвалідність 2 групи.
Висновок суду першої інстанції про те, що шкода, завдана позивачці дорожньо-транспортною пригодою, підлягає відшкодуванню відповідачем ОСОБА_2, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Посилання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на те, що завдана шкода позивачці дорожньо-транспортною пригодою має бути відшкодована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована, - не приймається до уваги колегією суддів, виходячи з наступного.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування Страховик зобов'язаний прийняти протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання страхового відшкодування (за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону), повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Матеріали справи не містять полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Крім того ОСОБА_2 скоїв ДТП у стані алкогольного сп'яніння, що у жодному разі не може бути визнано страховим випадком.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності розміру матеріальної та моральної шкоди, - спростовуються матеріалами справи, оскільки квитанції на лікування підтверджують витрачену позивачкою суму коштів у розмірі 59768,04 грн., на посилене харчування в сумі 1500 грн., на витрати правничої допомоги в сумі 3500 грн., а всього на суму 64768,04 грн. (а.с.29-56).
Крім того колегія суддів вважає, що при визначенні розміру моральної шкоди судом першої інстанції було правильно враховано тяжкість отриманих тілесних ушкоджень, завдання їх в результаті вчиненого злочину, наслідки отриманих травм, тривалість строку лікування, встановлення інвалідності, що безумовно призвело до значного фізичного болю, страждань та завдало позивачці душевних страждань.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає на підставі п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: С.С. Кругова
Н.П. Пилипчук
Повне судове рішення виготовлено 05.12.2018 року.