ун. № 759/16034/18
пр. № 2/759/6897/18
30 листопада 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді: Коваль О.А.
при секретарі: Грень О.О.
з участю позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він із 20.08.1983 р. перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Однак спільне життя не склалося, сімейні стосунки фактично припинені, подружжя проживає окремо.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив розірвати шлюб.
Відповідач до суду не з'явилася, про час і місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причин неявки не повідомила. За таких обставин, суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України ухвалив розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши думку позивача, дослідивши наявні докази та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 серпня 1983 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб за актовим записом № 680, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, видане 20.08.1983 р. Відділом ЗАГС Ленінградського району м. Києва. Неповнолітні діти у сторін від шлюбу відсутні.
Причиною розпаду сім'ї сторін стали різні погляди на сімейне життя та обов'язки з ведення спільного господарства, постійні сварки, відсутність взаєморозуміння і поваги в сім'ї. Спроби примирення позитивних наслідків не досягли, сторони проживають окремо, шлюбні відносини фактично припинені. Суперечки про розподіл спільного майна немає. Подальше спільне життя та збереження шлюбу недоцільне та суперечить інтересам обох із подружжя.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України , позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_2, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), а тому є звільненим від сплати судового збору.
Ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Отже, з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у сумі 704,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 110-112 СК України, ст. 81, 141, 263, 265, 273, 354, ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 серпня 1983 р. у Відділі ЗАГС Ленінградського району м. Києва за актовим записом № 680 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя О.А. Коваль