Справа № 466/5350/18 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.
Провадження № 33/811/309/18 Доповідач: Партика І. В.
23 листопада 2018 року суддя Львівського апеляційного суду Партика І. В., з участю ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 29 серпня 2018 року,
встановив:
постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 серпня 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, працюючого таксистом «Uber taxi», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1, 05.07.2018 року о 02:51 год. у м. Львові на 11 км. автодороги Західний обхід м. Львова керував автомобілем марки «Nissan Qashqai», р. н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального засобу Drager, Alcotest-0868, прилад AREH-0126, тест №1799 у присутності двох свідків. Рівень алкоголю в крові - 1.65 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України.
У поданій апеляції скаржник, не погоджуючись із постановою суду, вважає її незаконною та просить скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому вказує, що працівниками поліції був порушений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки у ньому не конкретизовано, який саме огляд проходив ОСОБА_1 У матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на проходження огляду. Окрім того, зазначає, що він не погоджувався із результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу, а тому працівники поліції повинні були доставити його до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду. Вказує, що суд при розгляді справи не викликав та не допитував свідків події. Акцентує увагу на тому, що у квитанції про результати огляду на стан сп'яніння на місці зупинки не видно даних про останнє калібрування спеціального технічного засобу. Просить поновити строк на подачу апеляційної скарги.
Заслухавши доводи скаржника, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
З огляду на те, що розгляд справи проводився у відсутності ОСОБА_1, та у матеріалах справи відсутні дані про отримання оскаржуваної постанови, вважаю, що строк на подачу апеляційної скарги пропущено з поважних причин, а тому його необхідно поновити.
Вважаю, що суд першої інстанції, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З метою забезпечення належного права на захист судом апеляційної інстанції розглянуто справу з участю ОСОБА_1, в присутності якого встановлено, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові судді обставинах, підтверджується, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №040663 від 05.07.2018 року (а.с. 2), результатами огляду на стан сп'яніння (а.с. 1), даними акта огляду на стан сп'яніння (а.с. 4), згідно з якими у ОСОБА_1 виявлено 1, 65 проміле алкоголю, з яким він погодився, про що розписався у акті огляду, поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 5, 6), які були присутніми під час проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не погоджувався із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу є безпідставними та спростовується актом огляду на стан сп'яніння, згідно з яким він погодився із результатами огляду.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, не передбачена необхідність працівників поліції складати направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції при його згоді з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Покликання скаржника про те, що суд першої інстанції повинен був допитати свідків події, є таким, що не заслуговує на увагу, оскільки відповідні клопотання у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням вимог ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 29 серпня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Партика І. В.