Справа № 455/1536/18
Провадження № 1-кс/455/514/2018
05 грудня 2018 року м. Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018140320000603 від 15.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України,
Прокурор Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження №12018140320000603, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2018 року.
Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на те, що 14.11.2018 року в Старосамбірське ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що 14.11.2018 року в лісовому масиві, поблизу с. Великосілля Старосамбірського району, виявлено самовільну рубку дерев, яку вчинили невідомі особи.
14.11.2018 року під час проведення огляду місця події в лісовому масиві, поблизу с.Великосілля Старосамбірського району Львівської області, слідчим СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 вилучено 18 колод деревини породи «Ялиця».
Для забезпечення зберігання 18 колод деревини породи «Ялиця» необхідно накладення на них арешту.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи вищенаведене, з метою недопущення відчуження чи знищення 18 колод деревини породи «Ялиця», з метою встановлення всіх обставин події, просить постановити ухвалу про накладення арешту на 18 колод деревини породи «Ялиця», які були вилучені під час проведення огляду місця події в лісовому масиві, поблизу с.Великосілля Старосамбірського району Львівської області, слідчим СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 , шляхом заборони права їх знищення та відчуження.
Правова кваліфікація - ч.2 ст.246 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовільнити.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, ознайомившись із документами долученими до клопотання, дослідивши їх, встановила, що слідчим відділом Старосамбірського відділення поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.11.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140320000603, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Проте прокурором не в повній мірі виконані вимоги п.2 ч.2 ст.171 КПК України так як в клопотанні про арешт майно не зазначено довжину деревини (18-ти колод породи «Ялиця»), їх об'єм та діаметр.
Також не в повній мірі відповідає клопотання вимогам п.1 ч.2 ст. 171 КПК України, так як зазначено лише мету арешту деревини, однак відсутнє відповідне обгрунтування необхідності арешту майна.
Крім цього, в супереч ч.3 і ч.4 ч.2 ст. 171 КПК України в клопотанні не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном та розмір шкоди.
Також в клопотанні не зазначено місцезнаходження 18-ти колод деревини породи «Ялиця», на які слід накласти арешт.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи вищевикладене приходжу до переконання, що дане клопотання про арешт майна слід повернути прокурору для усунення недоліків на строк, який не може перевищувати сімдесят дві години.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018140320000603 від 15.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків клопотання, встановивши строк для усунення недоліків - сімдесят дві години з моменту отримання ухвали слідчого судді.
Тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1