Справа № 127/30816/18
Провадження №2-а/127/502/18
"05" грудня 2018 р. м. Вінниця
в складі: судді Бойка В.М.,
за участю секретаря Ревтюх О.А.
розглянувши адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до громадянина Грузії ОСОБА_2 про затримання громадянна Грузії ОСОБА_2 з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України суд, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулося Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області з вимогами затримати з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, на шість місяців.
Позов мотивовано тим, що позивачу із листа Заступника начальника Управлінням боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 12.11.2018року стало відомо, що громадянин Грузії ОСОБА_2 звільняється із Вінницької виправної колонії № 86, 05.12.2018 року, де він відбував покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України. Стало відомо, що у громадянин Грузії ОСОБА_2 відсутній документ, що дає право на виїзд з України, а саме паспорт громадянина Грузії, який би дозволив ідентифікувати його та вжити стосовно іноземця заходів передбачених згідно Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Оскільки у громадянина Грузії відсутній документ, що дає право на виїзд з території України, є обґрунтовані підстави вважати, що громадянин Грузії ОСОБА_2 буде ухилятися від самостійного виїзду за межі України та проведення процедури ідентифікації, буде продовжувати порушувати міграційне законодавство та може скоювати на території України кримінальні правопорушення. Перевіркою правомірності перебування на території України громадянина Грузії ОСОБА_2 стало відомо, що відповідач останнього разу прибув до України у 1993-1994 роках з приватною метою. Перебуваючи на території України, громадянин Грузії ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів корисливо-насильницького спрямування та засуджувався до мір покарання, пов'язаних з реальним позбавленням волі, зокрема, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 186, частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України.
Водночас перебуваючи тривалий час на території України незаконно, громадянин Грузії ОСОБА_2 самостійно не вживав достатніх дій для звернення до посольства Грузії в Україні стосовно поновлення паспортних документів та самостійного виїзду з України не звертався до територіальних органів ДМС України з клопотанням щодо продовження терміну перебування на території України, відповідно до вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, що дає підстави стверджувати, що особа продовжуватиме ухилятися від виїзду.
Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Зазначив, що оскільки у громадянина Грузії відсутній документ, що дає право на виїзд з території України, є обґрунтовані підстави вважати, що громадянин Грузії ОСОБА_2 буде ухилятися від самостійного виїзду за межі України та проведення процедури ідентифікації, буде продовжувати порушувати міграційне законодавство та може скоювати на території України кримінальні правопорушення.
Відповідач ОСОБА_2 за участю перекладача, та представник відповідача в судовому засіданні проти визнання позову заперечували в повному обсязі, вказали що позивачем не надано обґрунтованих підстав вважати, що громадянин Грузії ОСОБА_2 буде ухилятися від самостійного виїзду за межі України та проведення процедури ідентифікації.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом встановлено, що як вбачається з листа Заступника начальника Управлінням боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 12.11.2018року - громадянин Грузії ОСОБА_2 звільняється із Вінницької виправної колонії № 86, 05.12.2018 року, де він відбував покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України. У громадянина Грузії ОСОБА_2 відсутній документ, що дає право на виїзд з України, а саме паспорт громадянина Грузії, який би дозволив ідентифікувати його та вжити стосовно іноземця заходів передбачених згідно Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Судом встановлено, що перевіркою правомірності перебування на території України громадянина Грузії ОСОБА_2 стало відомо, що відповідач останнього разу прибув до України у 1993-1994 роках з приватною метою. Перебуваючи на території України, громадянин Грузії ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів корисливо-насильницького спрямування та засуджувався до мір покарання, пов'язаних з реальним позбавленням волі, зокрема, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 186, частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України.
Суд бере до уваги, що для продовження строку-перебування на території України громадянин Грузії ОСОБА_2 до Територіальних органів чи підрозділів ДМС України не звертався.
Як вбачається з доповідної записки головного спеціаліста ВЗНМРА УДМС України у Вінницькій області Чухно Р.Ю. від 19.10.2018р., при проведенні бесіди у виправній колонії ОСОБА_2, останній відмовився надавати дозвіл на обробку його персональних даних, надати пояснення для його подальшого документування на підставі ст. 63 Конституції України
Крім того у громадянина Грузії ОСОБА_2 законних джерел доходу достатнього фінансового забезпечення для покриття витрати, пов'язаних з подальшим перебуванням в Україні, власного житла не виявлено.
Як вбачається з довідки про звільнення від 05.12.2018р. відповідач звільнений з Вінницької ВК №86, по відбутті покарання 05.12.2018р.
ст. 72 КАС України встановлено що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових і речових доказів, висновків експертів, показань свідків.
ч.1 ст.77 КАС України встановлено що, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
ч.1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України).
Відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Виконавчою Владою Грузії про безвізові поїздки громадян, яка підписана 31.03.1999 року, громадянам держав встановлено безвізовий порядок в'їзду на територію країн з дотриманням правил перебування та реєстрації, що діють в цій державі.
У Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, (далі - Порядок) зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду з держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.
Відповідно до пункту 6 Порядку продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули з держав з безвізовим порядком в'їзду за наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в'їзду в Україну.
В пункті 8 Порядку зазначено, що заяви про продовження строку перебування на території України подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше, ніж за десять та не пізніше, ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання.
Відповідно до Інструкції про порядок прийняття Державної міграційною службою України її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затвердженої наказом МВС України №1235 від 17.12.2013, рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства приймається ЗІС та її територіальними органами за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, третьому та сьомому частини першої ст. 13 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року.
Відповідно до абзаців 1,2 ч.1 ст.13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.
Пунктом 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в встановленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Стаття 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець і:о особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так саме у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1)затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2)затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4)зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Суд погоджується з доводами позивача щодо того, шо підстав для тимчасового проживання, встановлених частинами 4-12 статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» не встановлено, як обставин, які перешкоджали б його примусовому видворенню з України в країну походження, громадянської належності чи третю країну, передбачених статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року. Оскільки відповідач порушив встановлені правила перебування, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення на території України кримінальних правопорушень корисливо- насильницького спрямування, а також відсутності у нього документа, що дає право на виїзд з України,є обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від самостійного виїзду з України.
Суд бере до уваги, що позивач з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення має право відповідно до вказног овище законодавства затримати іноземця терміном до 6 місяців (строк затримання рахувати з моменту прийняття судом відповідного рішення) для забезпечення звернення до посольства Грузії в Україні для поновлення паспортних документів громадянина Грузії ОСОБА_2 з подальшим його видворенням з території України. Відповідне затримання іноземця в першу чергу забезпечить належне перебування/проживання громадянина Грузії ОСОБА_2, оскільки в осіб, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, мали дійсний документ під час в'їзду в Україну, утримуються у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях, а саме у пункті м часового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, з метою недопущення реалізації конституційних прав сторін , суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані повністю підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України та вважає судовий збір компенсувати за рахунок державного бюджету.
Керуючись на підставі ст. 1, 9, Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Положення про Державну міграційну службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 360, ст. 3, 26 Конституції України ст.ст. 6, 9, 72, 73, 75, 77, 241, 242, 244, 245, 289, КАС України,
Постановив:
Позов задовольнити.
Затримати з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням у
пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, на шість місяців.
Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 05.12.2018р.
Суддя: