03 грудня 2018 року
м. Київ
провадження: № 51-695 км 17
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 22017170000000025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 358 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
до Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 22017170000000025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 358 КК, з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська до Приморського районного суду м. Одеси.
Клопотання мотивоване тим, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. 32 КПК, підсудне Приморському районному суду м. Одеси, при цьому значна частина свідків проживають на території м. Одеси.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у клопотанні доводи, та вивчивши матеріали кримінального провадження, керуючись положеннями ст. 34 КПК, колегія суддів вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Як убачається з матеріалів справи, більш тяжкий злочин інкримінований ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 258-3 КК, був вчинений в межах територіальної юрисдикції Куйбишевського районного суду м. Донецька.
Зважаючи на ці обставини, ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2017 року було задоволено подання Апеляційного суду Одеської області і вказане кримінальне провадження, відповідно до розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14, направлено для розгляду з Приморського районного суду м. Одеси до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Пізніше, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2018 року, дане кримінальне провадження у зв'язку з неможливістю утворити склад суду для судового розгляду, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК, було передано на розгляд з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області до Самарського міськрайонного суду м. Дніпропетровська.
Після цього, 02 серпня 2018 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 з аналогічних підстав направлено за підсудністю до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
07 листопада 2018 року Дніпровський апеляційний суд на підставі ч. 5 ст. 34 КПК щодо недопустимості спорів про підсудність, відмовив в задоволені клопотання захиснику ОСОБА_5 про передачу кримінального провадження з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська до Приморського районного суду м. Одеси з підстав, аналогічних викладеним ним у даному клопотанні до Верховного Суду.
Отже, питання про підсудність кримінального провадження щодо ОСОБА_6 вже було вирішено, а відповідно до ч. 5 ст. 34 КПК спори про підсудність між судами не допускаються.
Зважаючи на наведене та ураховуючи, що Дніпровський апеляційний суд раніше вже визначив підсудність кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, доводи захисника про необхідність зміни підсудності цього ж кримінального провадження з аналогічних підстав, є неприйнятними.
За таких обставин, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 необхідно відмовити.
Керуючись ст. 34 КПК, Суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_5 в задоволенні клопотання про направлення кримінального провадження № 22017170000000025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 358 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3