проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"29" листопада 2018 р. Справа № 922/938/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В.
за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Федорова Віктора Федоровича (вх. № 1781 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2018, укладеного суддею Чистяковою І.О. у місті Харкові, повний текст складено 02.08.2018, у справі №922/938/18
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, м. Харків
до фізичної - особи підприємця Федорова Віктора Федоровича, м. Васильків
про стягнення 35699,73 грн.
У квітні 2018 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Федорова Віктора Федоровича збитків у формі недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою площею 0,7185 га по вул. Єнакіївській, 14 у м. Харкові у розмірі 35 699,73 грн.
В позові Харківська міська рада зазначила, що внаслідок ухилення відповідача від виконання свого обов'язку щодо підписання додаткової угоди до договору оренди землі та сплати зміненого розміру орендної плати на підставі нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 Харківська міська рада, починаючи з дати отримання відповідачем такої угоди і до набрання рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/6122/15 законної сили, яким внесено зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, недоотримала до місцевого бюджету дохід у вигляді плати за землю за користування земельною ділянкою комунальної власності по вул. Єнакіівській, 14, що перебувала в оренді відповідача, а тому має право на відшкодування збитків у зазначеному в позовній заяві розмірі.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 у справі №922/938/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Федорова В.Ф. на користь Харківської міської ради 35 699,73 грн. недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою площею 0,7185 га по вул. Єнакіївській, 14 у м. Харкові та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.
ФОП Федоров В.Ф. з рішенням не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 у справі №922/938/18 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Одним із доводів апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції залишилось поза увагою факт не отримання відповідачем листів-пропозицій від 10.12.2013 № 1145/0/30-13 та № 1158/0/30-13, направлених Харківською міською радою в порядку досудової пропозиції змінити умови договору оренди землі від 2004 року.
По-друге, апелянтом зазначено, що позивач своєю поведінкою сприяв виникненню збитків, адже позивачем було надіслано відповідачу проект додаткової угоди, яка не відповідала Типовій формі та фактично змінювала умови договору оренди, що не мали відношення до орендної плати.
По-третє, суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин не повинно застосовуватись положення постанови Кабінету Міністрів України №284 про Порядок визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачами, оскільки вона містить вичерпний перелік випадків, в яких власникам землі та землекористувачам можуть відшкодовуватись збитки. На думку апелянта, у зв'язку з не створенням позивачем комісії, про що передбачено Порядком, сума збитків, заявлена у даній справі не підтверджена належними та допустимими доказами.
По-четверте, апелянт вважає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у застосуванні позовної давності, адже вона сплила у 2017 році, оскільки право позивача на отримання орендної плати в збільшеному розмірі виникло з 01.01.2014 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2018 для розгляду справи №922/938/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Крестьянінова О.О., судді Фоміної В.О., судді Шевель О.В.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у даній справі відкрито апеляційне провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд справи відбудеться 25.10.2018.
У відзиві на апеляційну скаргу, Харківська міська рада не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх необгрунтованими, просить відмовити в її задоволенні, рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 у даній справі залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДФС у Харківській області зазначає, що фізична особа-підприємець Федоров В.Ф. сплачує до бюджету податкові зобов'язання з орендної плати за землю та станом на 27.04.2018 року по орендній платі за землю заборгованість відсутня.
Відповідно до Указу Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 №454/2017 постановлено ліквідувати Харківський апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.
У відповідності до частини 6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у газеті "Голос України" (№185 (6940) від 03.10.2018) розміщено повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.
На виконання розпорядження керівника апарату Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018 "Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційних господарських судів" відділом документального забезпечення та контролю здійснено передачу судової справи №922/938/18, що перебувала у провадженні Харківського апеляційного господарського суду за відповідним актом до Східного апеляційного господарського суду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2018 для здійснення розгляду справи №922/938/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Фоміної В.О., судді Пуль О.А., судді Білоусової Я.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 справу №922/938/18 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.11.2018.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 розгляд справи за клопотанням позивача та третьої особи відкладено на 29.11.2018.
У зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А., 28.11.2018 автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями, для розгляду справи №922/938/18 визначено колегію суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.
В судовому засіданні 29.11.18 присутні представники сторін підтримали свої позиції, представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 та відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник позивача наполягав за законності оскаржуваного рішення, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Представник третьої особи навела пояснення щодо обставин справи та зазначила, що вирішення апеляційної скарги покладає на розсуд суду.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила наступне.
На підставі рішення XVІІІ сесії Харківської міської ради XXІV скликання від 24.12.2003 № 276/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам", між Харківською міською радою Харківської області (орендодавець) та відповідачем, Фізичною особою - підприємцем Федоровим В.Ф. (орендар), укладено договір оренди землі від 30 квітня 2004 року, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 8530/04.
Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що орендна плата за земельну ділянку на період експлуатації встановлюється у розмірі 2836,67 грн. по 31.12.2004; 3229,45 грн. з 01.01.2005 по 31.12.2005; 3709,50 грн. з 01.01.2006 по 31.12.2006; 4364,12 грн. з 01.01.2007.
Відповідно до п.2.3. Договору розмір грошової оцінки не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації на підставі інших вимог діючого законодавства. У зв'язку з проведенням щорічної грошової оцінки земельної ділянки розмір грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін, доповнень до цього договору.
Згідно з п.2.4. Договору орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до законодавства України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору оренди.
Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р.
Згідно із п.1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013р. та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014.
Попередня вартість 1 кв.м. землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007р.", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008р. № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007р." та була введена в дію з 01.03.2008р.
Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено (п.2, п.3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014р. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012р. № 960/12.
08.04.2014 Харківська міська рада направила відповідачу (на адресу вказану в договорі 2004 року) листи-пропозицію №1158/0/30-13 та №1145/0/30-13 щодо укладення додаткової угоди за новими ставками орендної плати з примірниками додаткових угод та розрахунками розміру оновленої орендної плати.
Проте, вказані листи неотримані відповідачем, повернуті на адресу Харківської міської ради, а тому залишились без реагування з боку відповідача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.01.2016 у справі №922/6122/15 за позовом Харківської міської ради до ФОП Федорова В.Ф. про внесення змін до договору, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2016, було внесено зміни до договору оренди землі від 30.04.2004 за № 8530/04, зокрема, в частині зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Єнакіївській, 14 у місті Харкові, площею 0,7185 га на підставі нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.
Також вказаним рішенням змінено розмір орендної плати за земельну ділянку згідно розрахунку №559/14 від 12.11.2013, що на рік становить 3% від її нормативно грошової оцінки і складає 95 436,93 грн., або в місяць - 7 953,08 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, Харківська міська рада зазначила, що внаслідок ухилення відповідача від виконання свого обов'язку щодо підписання додаткової угоди до договору оренди землі та сплати зміненого розміру орендної плати на підставі нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 Харківська міська рада, починаючи з дати отримання відповідачем такої угоди і до набрання рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/6122/15 законної сили, яким внесено зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, недоотримала до місцевого бюджету дохід у вигляді плати за землю за користування земельною ділянкою комунальної власності по вул. Єнакіівській, 14, що перебувала в оренді відповідача, а тому має право на відшкодування збитків у зазначеному в позовній заяві розмірі.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору. Право орендодавця отримувати платіж за землю у встановленому розмірі відповідає вимогам статті 3 Цивільного кодексу України щодо існування, зокрема, таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, натомість ухилення (зволікання) орендаря від вчинення дій, які є обов'язковими для сторін, суперечить принципам, закріпленим частиною 1 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України щодо меж здійснення цивільних прав та неможливості зловживання правом у будь-якій формі. Харківською міською радою було вжито всіх заходів для отримання від ФОП Федорова Віктора Федоровича плати за користування земельною ділянкою площею 0,7185 га по вул. Єнакіївській, 14 у м. Харкові, яка базується на новій нормативній грошовій оцінці земель м. Харкова станом на 01.01.2013, а саме - направлення відповідачу листів - пропозицій від 10.12.2013 №1145/0/30-13 та від 10.12.2013 №1158/0/30/13. Але не отримавши жодної відповіді, Харківська міська рада вимушена була звернутися з позовом до суду про внесення змін до договору в частині розміру орендної плати, в судовому порядку.
Вказані обставини, на думку суду першої інстанції, підтверджують факт вини у формі бездіяльності відповідача щодо приведення орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,7185 га по вул. Єнакіївській, 14 у м. Харкові у відповідність до вимог чинного законодавства.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів сплати орендної плати за період з 10.04.2015 по 20.03.2016 у розмірі відповідно до нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 2013 рік та відсутність контррозрахунку з боку відповідача, Господарський суд Харківської області дійшов висновку, що у випадку з заподіянням відповідачем збитків у розмірі 35699,73 грн., у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди), наявні всі елементи господарського правопорушення, а тому, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань, що прямо встановлені Законом, Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.
Як вбачається, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди; підставами позову є недоотримання позивачем доходу у вигляді сум, на які збільшився розмір орендної плати за спірним Договором оренди землі, у зв'язку із збільшенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, внаслідок ухилення відповідача від виконання покладеного на нього договором обов'язку із підписання додаткової угоди про відповідну зміну(збільшення) орендної плати.
Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ч. 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.
Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність учасника господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного учасника, порушує суб'єктивні права іншого учасника господарських відносин або третіх осіб.
Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України зазначено, що земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки); земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; за статтею 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Земельна ділянка, яка перебуває у користуванні відповідача, відноситься до земель комунальної власності, у зв'язку з чим плата за землю у формі орендної плати, згідно з вимогами Податкового кодексу України, є податком на майно, який зараховується до місцевого бюджету (п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, виходячи з положень частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України щодо співвідношення договору з актами цивільного законодавства у випадку, коли обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із їх змісту, право орендодавця отримувати платіж за землю у встановленому розмірі відповідає вимогам статті 3 Цивільного кодексу України щодо існування, зокрема, таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, а тому ухилення (зволікання) орендаря від вчинення дій, які є обов'язковими для сторін, суперечить принципам, закріпленим частиною 1 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України щодо меж здійснення цивільних прав та неможливості зловживання правом у будь-якій формі.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно славляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Підставою для виникнення зобов'язання є зокрема, договори та інші правочини (статті 11, 509 Цивільного кодексу України). Згідно з статтею 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються повноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Положеннями ч. 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведені положення, а також те, що статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію вини порушника зобов'язання, колегія суддів зазначає, що позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, шкоди та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач- відсутність своєї вини у заподіянні збитків.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як зазначалось, рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.
Згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01 січня 2014 року.
Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 41/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008 р.
Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" (з додатком Том 1, а. с. 31-32) встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.
Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.
Згідно п. 2.2. договору оренди землі орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до законодавства України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору оренди.
Таким чином, умовами договору та вимогами законодавства в разі збільшення органом місцевого самоврядування розміру нормативної грошової оцінки передбачено обов'язок орендаря земельної ділянки внести відповідні зміни в договір оренди земельної частини (в частині збільшення розміру орендної плати), шляхом укладення з орендодавцем додаткової угоди.
При розгляді справи № 922/6122/15 господарським судом встановлено направлення Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30.04.2004 №8530/04 та розрахунок орендної плати, та встановлено факт її не підписання з боку орендаря.
Наявність обов'язку у ФОП Федорова В.ФІ. внести відповідні зміни в договір оренди земельної частини (в частині збільшення розміру орендної плати), шляхом укладення з орендодавцем (Харківською міською радою) додаткової угоди та встановлений факт ухилення сторони від реалізації відповідних дій слугували підставами задоволення позову судом у справі №922/6122/15.
Відтак, протиправна поведінка Фізичної особи - підприємця Федорова В.Ф. полягає у бездіяльності, тобто, відсутності жодного реагування на проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30.04.2004 № 8530/04. Той факт, що відповідачем не отримано лист-пропозицію позивача з проектом додаткової угоди, у зв'язку зі зміною місцезнаходження, не свідчить про відсутність обов'язку відповідача виконувати умови договору. До того ж, зміна місцезнаходження сторони договору та інших його умов, є підставою для внесення змін до договору, у відповідності до приписів ст. 188 ГК України. Відповідних дій відповідачем здійснено не було.
Досліджуючи наявність безпосередньої шкоди у вигляді недоотриманих доходів колегія суддів враховує наступне.
На підставі Положення про Департамент земельних відносин, затвердженого рішенням Харківської міської ради №7/15 від 20.11.2015, на Департамент земельних відносин покладено повноваження щодо здійснення розрахунків розміру орендної плати з плати за землю.
Згідно із листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 30.03.2018 №2090/2/225-18 розмір орендної плати за користування ФОП Федоровим В.Ф. земельною ділянкою по вул. Єнакіївській, 14 у м. Харкова площею 0,7185 га відповідно до договору оренди землі від 30.04.2004 №8530/04 згідно з нормативною грошовою оцінкою земель міста Харкова станом на 01.01.2013 складає у 2015 році у рік - 119200,73 грн, у місяць - 9933,39 грн., у 2016 році у рік - 170814,64 грн, у місяць - 14234,55 грн.
Згідно розрахунку збитків, здійсненого позивачем у позовній заяві, з урахуванням даних наведеного листа Департаменту земельних відносин, фактичної сплати відповідачем орендної плати за заявлений у позові період, різниця між розміром орендної плати за користування ФОП Федоровим В.Ф. земельною Ділянкою по вул. Єнакіївській, 14 у м. Харкові площею 0,7185 га відповідно до розміру нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 2013 рік та фактично сплаченою орендною платою складає 35699,73 грн.
Тобто, вказана сума є коштами, на які Харківська міська рада мала право розраховувати, реально одержати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем, тобто є недоотриманим доходом.
Доказів отримання Харківською міською радою вказаної суми від ФОП Федорова В.Ф. у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений позивачем період в матеріалах справи відсутні, наведеного також не спростовано відповідачем.
Вина у господарському спорі, як суб'єктивне ставлення правопорушника до прав і законних інтересів потерпілої сторони, передбачає наявність двох обставин, які дають підстави для застосування відповідальності:
а)наявність в особи-правопорушника реальних можливостей для належного виконання;
б)невжиття правопорушником всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення, запобігання збиткам (шкоді) потерпілого.
Таким чином, своєчасне неукладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30.04.2004 № 8530/04, як підстави покладення на орендаря належної суми плати за користування земельною ділянкою, пов'язане лише з його ухиленням щодо необхідності збільшення розміру орендної плати та є бездіяльністю особи у вирішенні питання щодо приведення орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,7185 га по вул. Єнакіївській, 14 у м. Харкові у відповідність до вимог чинного законодавства.
За таких обставин матеріалами справи доведено з боку позивача і наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, оскільки саме безпідставне ухилення відповідача від підписання додаткової угоди унеможливило покладення на орендаря суми плати за користування земельною ділянкою у визначеному законом розмірі, внаслідок чого Харківська міська рада недоотримала кошти в сумі 35699,73 грн.
Враховуючи наведене, у діях відповідача наявні усі елементи складу делікту, а саме:
-протиправна поведінка відповідача полягає у відсутності жодного реагування на проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30.04.2004 № 8530/04, безпідставного неукладення додаткової угоди після її отримання орендарем;
-збитки в розмірі 35699,73 грн, як кошти, на які Харківська міська рада мала право розраховувати, реально одержати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем та своєчасного покладення на орендаря належної суми плати за користування земельною ділянкою;
-причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що безпідставне ухилення відповідача від підписання додаткової угоди унеможливило покладення на орендаря суми плати за користування земельною ділянкою у визначеному законом розмірі, внаслідок чого Харківська міська рада недоотримала кошти в сумі 35699,73 грн;
-вина особи виражена у формі бездіяльністю особи у вирішенні питання щодо приведення орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,7185 га по вул. Єнакіївській, 14 у м. Харкові у відповідність до вимог чинного законодавства.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності всіх елементів господарського правопорушення, як це передбачено статтею 22 Цивільного кодексу України, як підстави для задоволення позову.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність заявленої відповідачем позовної давності, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Загальні строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк, або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Перебіг позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
При розгляді даної справи встановлено, що позивачем заявлено до стягнення недоотриманий дохід, що є різницею між розміром орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 2013 рік та фактично сплаченою орендною платою за період з 10.04.2015 по 20.03.2016 (по день, що передує даті набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 25.01.2016 у справі №922/6122/15).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав 10.04.2018 (про що свідчить відбиток штемпеля на позовній заяві), тобто в межах трирічного строку позовної давності.
Зазначене є підставою для відмови у застосуванні позовної давності, заявленої позивачем у даній справі, що і було зроблено судом першої інстанції.
Крім того, судом правомірно відхилені доводи відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин приписів Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, оскільки позивачем заявлені збитки у вигляді недоотриманого доходу, яким є різниця між фактично сплаченою відповідачем орендною платою у заявлений період та орендною платою, розрахованою у відповідності до нормативної грошової оцінки землі у 2013 році. До того ж, положення Порядку не застосовуються при нарахуванні збитків, заподіяних у відповідності до статті 22 ЦК України, та регулюють вичерпний перелік випадків, в яких власникам землі та землекористувачам можуть бути відшкодовані збитки.
Інші доводи відповідача не знайшли підтвердження в матеріалах справи та спростовуються вищенаведеним.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Федорова Віктора Федоровича залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 у справі №922/938/18 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у відповідності до статей 286- 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.12.2018
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.В. Шевель