04 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2484/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
Суддя-доповідач Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 1340/4010/18 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 року залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 1340/4010/18 у зв'язку з несплатою судового збору.
На виконання вищевказаної ухвали суду 03.12.2018 року апелянтом надіслано на адресу апеляційного суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За правилами частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Водночас, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом. Наведені скаржником у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 77, 133 КАС України покладається на заінтересовану сторону.
Однак, в матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано суду належних доказів на підтвердження важкого майнового стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв'язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з'ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов'язок доказування обставин на які посилається як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 2 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Таким чином, розглянувши клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи подане клопотання скаржника, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 121, 295, 296 КАС України, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.
Встановити апелянту новий десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль