04 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2964/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2018 року, головуючий суддя - Ромазан Л.С., ухвалене у м. Теребовлі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа - заступник начальника Теребовлянського ВП Лакомий В.С. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В травні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУ НП в Тернопільській області), в якому просив визнати неправомірними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 895233 від 23.04.2018 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що позивач Правила дорожнього руху України (далі - ПДР України) не порушував, оскільки відповідач не надав належних доказів вини позивача, не навів повного та об»єктивного пояснення притягнення до адміністративної відповідальності, не надав можливості скористатися правовою допомогою, а тому винесена постанова заступника начальника Теребовлянського ВП Лакомого В.С. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК № 895233 від 23.04.2018 року є помилковою та необгрунтованою.
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено; визнано незаконною та скасовано постанову заступника начальника Теребовлянського ВП Лакомого В.С. НК № 895233 від 23.04.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГУ НП в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що факт порушення позивачем п. 14.6 «г» ПДР України був виявлений та з дотриманням вимог закону відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП України.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 895233 від 23.04.2018 року ОСОБА_1 23.04.2018 року о 12 год 40 хв у с.Кровінка Теребовлянського району, керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1, здійснив обгін іншого транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, чим порушив п. 14.6 «г» ПДР України, за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового засідання відповідачем не надано суду достатніх доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не спростовано доводи позивача про не порушення ним ПДР України, а тому винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №895233 від 23.04.2018 року, є неправомірним.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов»язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Як встановлено частиною 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз»їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв»язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п»яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до пункту 14.6 ПДР України обгін заборонено: г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Відповідно до Загальних положень Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, оглядовість - об»єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія; обмежена оглядовість - це видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об»єктами, а також транспортними засобами.
Частиною 1 статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, у матеріалах справи відсутній відеозапис камери, з автомобіля патрульної поліції, який підтверджує рух позивача по даній ділянці дороги, а тому неможливо встановити факт порушення останнім вимог п.14.6 «г» ПДР України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, аналізуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суть адміністративного правопорушення, що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, яка викладена відповідачем в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 895233 від 23.04.2018 року, не ґрунтується на фактичних даних, що в сукупності є підставою для визнання оскарженої постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача за вчинення адміністративного правопорушення незаконною.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2018 року у справі № 606/905/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький