Головуючий суддя у першій інстанції : Братасюк В.М.
21 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/290/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя: Бруновської Н.В.
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
представник апелянта: Зушман О.Б.
представник позивача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2018 року у справі № 607/7028/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Тернопільської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю про визнання дій протиправними та скасування постанов, -
06.06.2017 р. позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Тернопільської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними дій щодо накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності шляхом прийняття постанов № 4-146/27 від 08.07.2016р., № 5-148/27 від 15.07.2016р.
Крім того, позивач просив суд, визнати протиправними та скасувати постанову № 4-146/27 від 08.07.2016р. та постанову № 5-148/27 від 15.07.2016р.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.05.2018р. позов задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Тернопільська міська рада в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.05.2018р. скасувати та прийняти нове рішення яким в позові відмовити.
Представник апелянта Зушман О.Б. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
19.05.2016 р. Приписом Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю зупинено підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. (а.с. 5 )
В ході проведеної перевірки проектної документації щодо вимог містобудівних умов та обмежень від 15.07.2014р. № 428 посадовими особами відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради встановлено, що дозволено будівництво церкви на 80 прихожан та 36 квартирний житловий будинок. Проте, проектне рішення на будівництво церкви на 100 прихожан та 44 квартирний житловий будинок, чим порушено ст. 7 та ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації та будівництво». Генпідрядник - позивач ОСОБА_4 (а.с. 5 )
Встановлено, що огородження та облаштування будови «Церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Чалдаєва» виконано з відхиленням від буд генплану та проекту організації будівництва, чим порушено п. 1.16, п.2.1, п.2.2.3 ДБН А. 3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва». (а.с. 5 )
Під час перевірки не було представлено виконавчу документації щодо улаштування пальових фундаментів для будівництва церкви, виявлені відступи зафіксовано в журналі авторського нагляду за будівництвом з терміном усунення до 16.03.2016 р. чим порушено п.1.7 ДБН А.3.1-5-2009. (а.с. 5 )
Даним приписом від 19.05.2016 р. зупинено будівельні роботи які не відповідають вимогам чинного законодавства України у сфері містобудівної діяльності та будівельних норм. (а.с. 5 )
Начальником відділу ДАБК Тернопільської міської ради Горішний М.В. винесено постанову № 4-146/27 від 08.07.2016р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбачено абз.2 пп.1 п.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 26 100 грн.
Із змісту даної постанови видно що відповідач встановив, що позивач не виконує вимоги Припису від 19.05.2016 р. оскільки, проводить будівельні роботи.
Крім того, 15.07.2016р. начальником відділу ДАБК Тернопільської міської ради Горішний М.В. винесено постанову № 5-148/27 від 15.07.2016р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбачено абз.2 пп.1 п.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 26 100 грн.
Також, із змісту даної постанови видно що відповідач встановив, що позивач не виконує вимоги Припису від 19.05.2016 р. оскільки, проводить будівельні роботи.
В абз. 2 пп.1 п. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням».
ч.4 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2017р., яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано акти відділу державно архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, а саме: припис відділу державного архітектурно будівельного контролю Тернопільської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19.05.2016 р.; наказ відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради № 38 від 20.05.2016 р. «Про скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт»; Постанова відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 2-105/27 від 24.05.2016 р.
Отже, на час проведення перевірок суб'єктом владних повноважень 08.07.2016р., 15.07.2016 р. припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19.05.2016 р. в судовому порядку визнаний протиправним та скасований тобто, втратив чинність.
ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суб'єкт владних повноважень в особі відділу Державного архітектурно-будівельного контролю діяв не у спосіб передбачений законами та Конституцією України. Оскільки, позивач не вчинив правопорушення передбачене абз.2 пп.1 п.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», припис від 19.05.2016 р. визнаний в судовому порядку протиправний та скасований, а тому позов в частині визнання протиправними та скасування оспорюваних постанов підлягає до задоволення.
Разом з тим колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій Тернопільської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю щодо складання оспорюваних постанов.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як правового акта індивідуальної дії є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме те рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права та обов'язки позивача, то дії такого суб'єкта владних повноважень або його посадової особи, які здійснюються у процедурі, яка передує прийняттю рішення не можуть бути окремим предметом судового розгляду, так як такі дії не мають безпосереднього впливу на правовий статус особи, яка звернулась із позовом до суду за захистом свого порушеного права.
Тобто, дії відповідача щодо складення постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження даних постанов.
Обставини щодо правомірності дій посадової особи при складанні таких постанов входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що ефективним та достатнім способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача у даній справі є визнання протиправними та скасування оспорюваних постанов.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити частково. В решті вимог відмовити.
Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2018 року у справі № 607/7028/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати постанови № 4-146/27 від 08 липня 2016 року № 5-148/27 від 15 червня 2016 року.
В решті вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.
Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя В.С. Затолочний
Суддя З.М. Матковська
Постанова складена в повному обсязі 03.12.2018р.