28 листопада 2018 року справа № 2340/3413/18
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
представника позивача - Дмитренко Ю.М. (за довіреністю),
представника відповідача - Трушкова В.Л. (за довіреністю),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області до комунального підприємства «ВодГео» про зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Державна екологічна інспекція у Черкаській області (вул. Вернигори, 17, м. Черкаси, 18008, далі - позивач) з позовом до комунального підприємства «ВодГео» (пров. Якова Водяного, 45, м. Сміла, Черкаська обл., 20705, далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача обмежити скид зворотних стічних вод у р. Тясмин з перевищенням ГДС (гранично допустимих скидів).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за наслідками позапланової перевірки комунального підприємства «ВодГео» встановлено скид зворотних стічних вод після очисних споруд у р. Тясмин здійснюється з перевищенням ГДС по азоту амонійному, фосфатам, що є порушенням ст. ст. 44, 48, 70 Водного кодексу України. Керуючись ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч. 5 ст. 4, ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить прийняти рішення про застосування заходів реагування і зобов'язати відповідача обмежити скид зворотних стічних вод у р. Тясмин з перевищенням ГДС (гранично допустимих скидів).
Ухвалою суду від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених вище та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечив, надав до суду письмовий відзив на позов та зазначив, що Державна екологічна інспекція у Черкаській області станом на час звернення до суду із вказаним позовом перебуває у стані ліквідації, тому право на звернення до адміністративного суду з позовом про зобов'язання суб'єкта господарювання обмежити скид зворотних стічних вод з перевищенням ГДС має лише ліквідаційна комісія Державної екологічної інспекції у Черкаській області. Крім того, представник відповідача зазначив, що особа, яка отримала акт перевірки станом на 18-20 жовтня 2017 року не була посадовою особою відповідача, тому матеріали перевірки є нелегітимними.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
У період з 19-20 жовтня 2018 року Державною екологічною інспекцією у Черкаській області проведена позапланова перевірка виконання вимог припису від 26.10.2017 №112 комунальним підприємством «ВодГео», за наслідками якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
В акті перевірки встановлено, що пункти 5, 6, 9, 14 припису, зокрема, щодо дотримання гранично допустимого скидання забруднюючих речовин в р. Тясмин, очисні споруди та інші водогосподарські споруди і технічні пристрої утримуються не в неналежному стані - не виконується.
Державною екологічною інспекцією у Черкаській області також 19-20.06.2018 були відібрані проби, в результаті встановлено перевищення по БСК5, ХСК, азоту амонійному, нітритам, фосфатам, залізо загальне, АПАР, нафтопродуктах, завислим речовинам та сухому залишку, що підтверджується протоколами №128, 129, 130-09 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 25.06.2018.
З метою обмеження комунальним підприємством «ВодГео» скиду зворотних стічних вод в р. Тясмин з перевищенням ГДС, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що ст. 1 Закону України від 05 квітня 2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V (далі - Закон № 877) передбачає, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Згідно ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-Х11 державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Частиною 3 статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-Х11 державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Згідно ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-Х11 до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: й) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах; л) здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України.
Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення).
Відповідно до п. 1 Положення Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п. 2 Положення).
Відповідно до п. п. 1, 2 п. 3 Положення основними завданнями Держекоінспекції є:
- реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
- здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об'єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Підпункти 5, 9, 19 пункту 4 Положення визначають, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
- звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;
- вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах;
- здійснює інші повноваження, визначені законом.
Таким чином, позивач у справі є органом владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Приписами Положення, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України, визначено право Держекоінспекція звертатися до суду з позовом про обмеження діяльності підприємств.
На думку суду, в розумінні положень ст.ст. 5, 19 КАС України, поняття "закон" підлягає розширеному тлумаченню, і включає нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України.
З огляду на викладене Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи наділені повноваженнями щодо звернення з позовами до суду про застосування заходів реагування, а отже, вказаний спір може бути предметом розгляду адміністративного суду за зверненням позивача.
Необхідно зазначити, що відповідно до п. п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №102 «Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища», ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 2, зокрема, Державну екологічну інспекцію у Черкаській області та установлено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, що ліквідуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.
Таким чином, посилання відповідача на те, що належним позивачем у справі є саме ліквідаційна комісія Державної екологічної інспекції у Черкаській області. Не приймається судом до уваги, оскільки станом на час розгляду справи повноваження Державної екологічної інспекції у Черкаській області не передано до новоутвореної до Державної екологічної інспекції Центрального округу.
Закон України від 05 квітня 2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Згідно із частиною першою статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
У статті 38 Водного кодексу України визначено, що нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води. Порядок розробки нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною першою статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема: дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Відповідно до частин першої та другої статті 41 Водного кодексу України скидання у водні об'єкти речовин, для яких не встановлено нормативи екологічної безпеки водокористування та нормативи гранично допустимого скидання, забороняється. Скидання таких речовин у виняткових випадках може бути дозволено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях рибного господарства та рибної промисловості, за умови, що протягом встановленого ними періоду ці нормативи будуть розроблені та затверджені.
Положеннями статті 70 Водного кодексу України закріплено правило про те, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.
Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.
У разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством (стаття 71 Водного кодексу України).
Відповідно до частин першої та другої статті 95 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду.
Статтею 99 Водного кодексу України забороняється скидання у водні об'єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття.
Частина 7 статті 7 Закону №877 визначає, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (абзац 1 частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V).
Відповідач не надав суду письмових доказів відсутності порушень припису щодо перевищення ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах при їх скиданні в р. Тясмин, що підтверджено протоколами №128, 129, 130-09 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 25.06.2018, відтак встановлені позивачем порушення є доведеними.
Судом не приймається до уваги посилання позивача на те, що особа, яка отримала акт перевірки станом на 18-20 жовтня 2017 року не була посадовою особою відповідача, тому матеріали перевірки є нелегітимними - оскільки факт перевищення ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах при їх скиданні в р. Тясмин, що підтверджено протоколами №128, 129, 130-09 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 25.06.2018 встановлено саме актом позапланової перевірки від 19-20.06.2018 щодо виконання вимог припису від 26.10.2017 №112.
Із врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до повного задоволення.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати комунальне підприємство «ВодГео» обмежити скид зворотних стічних вод у р. Тясмин з перевищенням ГДС (гранично допустимих скидів).
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення складено у повному обсязі 03.12.2018.