Справа № 577/4942/18
Провадження № 2-о/577/399/18
28 листопада 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Буток Т.А.
при секретарі Степановій І.О.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Конотопська міська рада про встановлення факту, має юридичне значення,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою та просить встановити факт, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі договору довічного утримання, посвідченого Конотопською держнотконторою 23.11.1995 року за р. № 1-5908. Свої вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 була її тіткою та одинокою особою, тому вона здійснювала за нею догляд. 23.11.1995 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання, відповідно до якого тітка передала в її власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка належала їй на праві особистої власності. Відповідно до вказаного договору, вона була зобов'язана повністю пожиттєво утримувати ОСОБА_2, забезпечувати її одягом, продуктами харчування, доглядом, надавати необхідну допомогу. Вказаний договір вона належним чином зареєструвала в КП Конотопське МБТІ і отримала на своє ім'я технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2. Умови договору вона виконала, а коли 25.06.2006 року тітка померла, здійснила всі ритуальні обряди. На даний час вона має намір розпорядитися належною їй квартирою, але не може цього зробити, оскільки договір довічного утримання був укладений нею в період шлюбу з ОСОБА_3 Шлюб з ОСОБА_3 вона розірвала 21.06.2010 року та рішенням суду від 07.12.2017 року він визнаний безвісно відсутнім з 01.07.2010 року. Але нотаріусом вказане не було прийнято до уваги та рекомендовано звернутися до суду.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Заінтересована особа: Конотопська міська рада в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просить справу розглядати без її представника, по суті справи не заперечує, при ухваленні рішення повністю покладається на розсуд суду ( а.с. 14).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З копії договору пожиттєвого утримання від 23.11.1995 року вбачається, що ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 належну їй праві приватної власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_3. ОСОБА_1 зобов'язується повністю пожиттєво утримувати ОСОБА_2, забезпечувати її одягом, харчуванням, доглядом, необхідною допомогою та з-берегти в її безкоштовному пожиттєвому утримання житлову площу ( а.с. 5).
В технічному паспорті, виданому КП Конотопське МБТІ 24.11. 1995 року, власником квартири № 7 в житловому будинку № 19 по вул. Клубній в м. Конотопі вказана ОСОБА_1 ( а.с. 6).
Згідно копії свідоцтва про смерть І-БП № 035391 ОСОБА_2 померла 25.06.2006 року ( а.с. 7).
З копії свідоцтва про розірвання шлюбу 1-БП № 043629 вбачається, що 01.09.2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Конотопу Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ( а.с. 8).
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07.12.2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, визнано безвісно відсутнім з 01.07.2010 року ( а.с. 9).
Відповідно до ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 57 СК України визначено майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.
Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.
Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Аналізуючи забрані по справі докази та даючи їм оцінку, суд вважає, що заявник набула в особисту власність квартиру АДРЕСА_1, а тому слід встановити факт, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1, на підставі договору довічного утримання, посвідченого Конотопською держнотконторою 23.11.1995 року за р. № 1-5908.
Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення.
Керуючись ст. 392 ЦК України, ст. 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_1, виданий 23 грудня 1999 року Конотопським МВ УМВС України в Сумській області) задовольнити.
Встановити факт, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору довічного утримання, посвідченого Конотопською держнотконторою 23 листопада 1995 року за р. № 1-5908.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подання апеляційної скарги до Конотопського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Буток Т. А.